15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/34950/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Рецебуринський Ю.Й., Пасічник С.С., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді,
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Київської області , в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття без належних підстав невірних висновків за результатами службового розслідування, скасувати висновки Прокуратури Київської області за результатами службового розслідування, визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Київської області від 23.10.2014р. № 26к про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, поновити його на посаді слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області та стягнути з Прокуратури Київської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Київської області від 23.10.2014р. № 26к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Поновлено позивача на посаді слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Київської області. Стягнуто з Прокуратури Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Як встановлено судами, наказом Прокуратури Київської області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 23.10.2014р. №26к за вчинення проступку, що порочить працівника прокуратури та порушення Присяги працівника прокуратури, вимог Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_2 звільнено з посади слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області.
Підставою для видання оскаржуваного наказу стали висновки служби службового розслідування від 23.10.2015р. за фактом отримання неправомірної вигоди слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_2
Під час службового розслідування встановлено, що позивачем відповідно до доручення начальника першого слідчого відділу від 27.03.2014р. здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013100090000008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором Богуславського району 28.03.2013р. за фактом виявлення в діях працівників Держкомзему в Богуславському районі зловживань в інтересах третіх осіб при наданні висновків про погодження землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок у власність 17 громадянам загальною площею 2,04 га вартістю 76296 грн., які мали обмеження на їх використання, оскільки вказані ділянки віднесено до земель лісового фонду.
Службовим розслідуванням також встановлено, що 24.09.2014р. приблизно о 17 годині 20 хвилин, позивачем одержано від ОСОБА_3 у якості неправомірної вигоди грошові кошти у розмірі 40000 грн. за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності у вищевказаному кримінальному провадженні. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 Кримінального кодексу України, 25.09.2014р. повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. 29.09.2014р. ОСОБА_2 звільнено із СІЗО в зв'язку з внесенням застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2014р. ОСОБА_2 з 25.09.2014р. відсторонено від посади слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Київського області та вилучено у нього службове посвідчення.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній обвинувальний вирок суду щодо визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України, тому не можна визнати правомірним звільнення ОСОБА_2 за вчинення проступку, що порочить працівника прокуратури та порушення Присяги працівника прокуратури.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем в законний спосіб проведено службове розслідування, доведено факт скоєного позивачем проступку, який порочить звання працівника прокуратури, правомірно прийнято оскаржуваний наказ про звільнення позивача за порушення Присяги працівника прокуратури.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
За правилами ст. 49-2 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, у випадку порушення "Присяги працівника прокуратури" чи відмови від її прийняття.
Частиною 2 ст. 46 вказаного Закону передбачено, що особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури" такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю:
неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України;
сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;
захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави;
постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури".
Верховний Суд України в постанові від 03.02.2015р. (справа №21-602а14), вирішуючи спір щодо поновлення державного службовця на посаді та аналізуючи Присягу державного службовця зазначив, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналізуючи зміст Присяги працівника прокуратури, можна дійти висновку, що під порушенням присяги слід розуміти скоєння працівником прокуратури проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, на підставі досліджених доказів у справі, зокрема, матеріалів службового розслідування, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем скоєно проступок, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади. При цьому судом апеляційної інстанції в рішенні вірно зазначено, що відсутність на час розгляду справи обвинувального вироку відносно особи не може ототожнюватися з відсутністю факту скоєння ним проступку проти інтересів служби.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді Рецебуринський Ю.Й.
Пасічник С.С.