15.10.2015р. м. Київ К/800/15333/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Рецебуринський Ю.Й., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про перерахунок пенсії,
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до щомісячного довічного грошового утримання як учаснику бойових дій в розмірі на 150 % мінімальної пенсії за віком з 23.12.2010р., визнати частково недійсним розпорядження № 145762 від 01.01.2014р., від 28.05.2014р., від 22.07.2014р. в частині призначення підвищення щомісячного довічного грошового утримання як учаснику бойових дій в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2014р. позов задоволено частково. Визнано частково недійсними розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області № 145762 від 01.01.2014р., від 28.05.2014р., від 22.07.2014р. в частині визначення призначеної позивачу пільги у вигляді підвищення "Служба в армії, виконання національного обов'язку" та нарахування підвищення щомісячного довічного грошового утримання учаснику бойових дій відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції законів від 05.10.2005р. № 2939-VI (2939-15) в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області здійснити перерахунок призначеного позивачу підвищення щомісячного довічного грошового утримання як учаснику бойових дій відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції законів №458/95-ВР від 23.11.1995р., № 488/95-ВР від 22.12.1995р.) в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.02.2014р. по час ухвалення постанови. В решті позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання. Відповідач відмовив позивачу в перерахунку та виплаті недонарахованої суми підвищення до щомісячного грошового утримання як учаснику бойових дій в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", посилаючись на те, що щомісячне грошове утримання підвищується позивачу відповідно до вказаного Закону в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті підвищення до щомісячного грошового утримання як учаснику бойових дій, за період зазначений у позові, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
За правилами ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній до 01.01.2006р.) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 2 Закону України від 05.10.2005р. № 2939-IV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 2939-IV) частину четверту статті 12 вищевказаного Закону викладено в іншій редакції, якою передбачається підвищення учасникам бойових дій пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прикінцевими положеннями Закону № 2939-IV встановлено, що пункт 2 цього Закону набрав чинності з 1 липня 2006 року.
Враховуючи, що в редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 1 липня 2006 року відсутня норма, яка встановлює підвищення щомісячного довічного грошового утримання на 150% мінімальної пенсії за віком, а визначено що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного грошового утримання за спірний період діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач В.М. Кочан
судді Ю.Й. Рецебуринський
С.С. Пасічник