15.10.2015р. м. Київ К/800/15910/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Рецебуринський Ю.Й., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства культури України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р. у справі за позовом Міністерства культури України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови,
У лютому 2015 року Міністерство культури України звернулося до суду з позовом до Державної виконавчої служби України з вимогами про скасування постанови державного виконавця від 19.01.2015р. № ВП 45383884 про накладення штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р., позовну заяву Міністерства культури України залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Залишаючи без руху позовну заяву Міністерства культури України, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не позивачем до позовної заяви не було додано документу про сплату (доплату) судового збору за розгляд майнової вимоги в розмірі, визначеному в ст. 4 Закону України «Про судовий збір», копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для відповідача, а також документів на підтвердження повноважень особи, якою подано позов.
У касаційній скарзі Міністерство культури України , посилаючись на те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права помилково визначено майновий характер спору та як наслідок помилково зобов'язано позивача доплатити судовий збір за подання позовної заяви, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вже зазначалось вище, Міністерство культури України звернулось до суду із позовною заявою про скасування постанови державного виконавця від 19.01.2015р. № ВП 45383884 про накладення штрафу в розмірі 1360 грн.
Отже спір, який виник між сторонами, носить майновий характер, тому ставка судового збору повинна визначатися, виходячи з розміру, встановленого ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до 01.09.2015р.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 % розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, обґрунтовано залишив позовну заяву Міністерства культури України без руху з вказаних вище підстав.
Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України, викладеній зокрема в ухвалі від 17.04.2015р. ( справа № 21-547а15).
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Міністерства культури України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач В.М. Кочан
судді Рецебуринський Ю.Й.
Пасічник С.С.,