Справа: № 2-а-364/10 Головуючий у 1-й інстанції: Овчарик В.М.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
"08" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
Суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,
при секретарі: Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року та постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року у справі за його адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції про визнання дій та бездіяльності неправомірними, -
10.09.2007 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії та бездіяльність щодо розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження неправомірними.
11.10.2010 року позивач надіслав клопотання про передачу справи за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року в задоволенні заяви про передачу справи за підсудністю відмовлено.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції за підсудністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
У відповідності до положень ч.6 ст.12 КАС України та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню Постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від10 травня 2007 року.
10 серпня 2007 року державним виконавцем Купченко Т.С. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження та надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для добровільного виконання до 17.08.2007 року.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 24.09.2007 року, апелянт просив перерахувати стягнути борг на особовий рахунок № НОМЕР_2 , який було відкрито того ж дня, що підтверджується копією Договору 149610.
Виконання Постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 травня 2007 року В/ч А--79 підтверджується копією платіжного доручення №804 від 25.09.2007 року.
Стосовно вимоги щодо скасування ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року апеляційна інстанція зазначає наступне.
Виконавче провадження по виконавчому листу № 2-А-165, виданому 10.05.2007 року Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 6759,47 грн. відкрите ВДВС Ічнянського РУЮ.
Оскільки ст.. 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , Ічнянський районний суд Чернігівської області виходив з того, що в діях посадових осіб ВДВС Ічнянського РУЮ відсутні порушення ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
З рішенням суду першої інстанції не можна не погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження'від 21.04.1999 року №606-XIV з наступними змінами та доповненнями цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та них органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються, на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 24 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з
провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Дотримання положень вказаної статті посадовими особами відповідача підтверджується наданими суду документами.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та матеріалами справи підтверджується, що виконання постанови суду посадовими особами ВДВС Ічнянського РУЮ відбулося одразу після надання апелянтом інформації про відкриття добового рахунку для перерахування грошових коштів.
Державний виконавець діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується матеріалами справи, яким суд першої інстанції дав правильну правову оцінку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 12, 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року та постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвала складена в повному обсязі 11.02.2011 року