"13" жовтня 2015 р.Справа № 916/3406/15
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Волкова Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства"
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" АТ Банк "Фінанси та кредит"
про: розірвання договору та зобов'язання вчинити дії
За участю:
представника позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
представник відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" АТ Банк "Фінанси та кредит", про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.
Просить розірвати укладений з відповідачем договір банківського вкладу "Класичний" № 121 від 08.09.2014 та зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 190000долл. США на поточний рахунок № 26007619950368 в ПАТ "Промінвестбанк" МФО 300012.
В обгрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору банківського вкладу "Класичний" № 121 від 08.09.2014 р., розміщення відповідачем відповідно до умов договору вкладу на загальну суму 190000долл. США, завершення останнього строку розміщення вкладних траншів 26.01.2015 р. та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення коштів на рахунок позивача, направлення відповідачу листів про повернення коштів, істотне порушення відповідачем умов вказаного договору що є підставою для розірвання договору відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного Кодексу України та інші вказані у позовній заяві обставини.
Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на Постанову Національного Банку України від 17.09.2015 р. № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних", призначення рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 уповноваженої особи та введення тимчасової адміністрації до 17.12.2015 р., встановлення законодавством заборони під час дії тимчасової адміністрації на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, неможливість задоволення майнових вимог позивача внаслідок цього та на інші вказані у відзиві на позовну заяву обставини.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між сторонами був підписаний договір банківського вкладу "Класичний" № 121 від 08.09.2014 р., відповідно до якого позивач надає відповідачу суму грошових коштів у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а відповідач виплачує позивачу таку суму та нараховані на неї відсотки (п.1.1 договору).
Пунктом 1.3 договору строк його дії встановлений до 08.12.2015 р.
Сторонами підписувались додатки до договору, якими оформлювались окремі вкладні транші та строк їх повернення відповідачем.
Позивач вказує на розміщення 4 вкладних траншів згідно з додатками до договору №№ 121-1, 121-2, 121-3, 121-4 на загальну суму 190000долл. США. Знаходження вказаної суми підтверджується випискою з особового рахунку позивача станом на 27.05.2015 р. та не заперечується відповідачем.
З урахуванням додатків до договору, термін розміщення траншів за чотирма вказаними додатковими угодами закінчився за додатками №№ 121-1, 121-2, 121-3 - 13.02.2015 р., за додатком № 121-4 - 26.01.2015 р..
Таким чином, згідно з умовами договору, термін повернення вказаних коштів відповідачем настав.
Обов'язок відповідача повернути вкладні транші після закінчення строку їх розміщення встановлений сторонами у п.3.1 та у п.4.2 договору.
Відповідно до п.1 ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов не, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з цим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 р. № 612 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора банку, визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно.
Системний аналіз положень ЦК України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і «Про банки і банківську діяльність» свідчить про те, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського вкладу, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
Оскільки позивач звернувся з вимогою про зобов'язання перерахувати грошові кошти до банку, у якому введено тимчасову адміністрацію, то виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
У п.1 ч.6 вказаної статті закону передбачено, що зазначене обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.
Проте позивач не підпадає під дію п.1 ст.6 Закону, оскільки строк дії договору встановлений сторонами до 08.12.2015 р. і на момент звернення до суду не закінчився і головне, позивач не є вкладником у розумінні вказаного Закону.
Так, відповідно до п.п.4 п.1 ст.2 Закону, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Позивач не є фізичною особою, а має статус юридичної особи.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 190000долл. США на вказаний позивачем поточний рахунок задоволенню не підлягають внаслідок встановлених вищевказаним законом обмежень.
Щодо вимоги позивача про розірвання укладеного з відповідачем договору банківського вкладу "Класичний" № 121 від 08.09.2014 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підстави для зміни або розірвання договору встановлені ст.651 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до п.2 вказаної статті, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Порушення відповідачем передбаченого пунктами 3.1 та 4.2 договору обов'язку повернути вкладні транші після закінчення строку їх розміщення (13.02.2015 р. та 26.01.2015 р. залежно від траншу) на думку суду є істотним порушенням договору. Листи позивача від 06.04.2015 р., 17.04.2015 р., 28.05.2015 р. з приводу повернення коштів та закінчення дії договору відповідачем проігноровані.
Крім того, розірвання договору не є майновою вимогою, не носить майново-грошового характеру, не впливає на здійснення передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедур та не підпадає під дію п. 1 ч.5 ст.36 вказаного Закону.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про розірвання договору банківського вкладу обгрунтованими та такими, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Судові витрати покладаються на сторони відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525,526,651,629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.2,36 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст.33,36,43,49,82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства" задовольнити частково.
2. Розірвати договір банківського вкладу "Класичний" № 121 від 08.09.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" АТ Банк "Фінанси та кредит".
3. Відмовити в позові щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема,60, код 098007856) в особі філії "Одеське регіональне управління" АТ Банк "Фінанси та кредит" (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар,3-Б, код 21017660) перерахувати грошові кошти в сумі 190000долл. США на поточний рахунок № 26007619950368 Приватного акціонерного товариства "Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства" (65014, м. Одеса, вул. Польська,20, код 01125560) в ПАТ "Промінвестбанк" МФО 300012.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема,60, код 098007856) в особі філії "Одеське регіональне управління" АТ Банк "Фінанси та кредит" (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар,3-Б, код 21017660) на користь Приватного акціонерного товариства "Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства" (65014, м. Одеса, вул. Польська,20, код 01125560) 1218/одна тисяча двісті вісімнадцять/грн. 00 коп. судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 13.10.2015 року.
Повний текст рішення складено 19 жовтня 2015 р.
Суддя Р.В. Волков