"12" жовтня 2015 р.Справа № 916/2175/15
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С..
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.09.2015р.);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до відповідача ОСОБА_2 комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” про визнання кредиторських вимог у сумі 15 511,28грн., -
СУТЬ СПОРУ:28.05.2015р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” про визнання кредиторських вимог у сумі 15511,28грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2015р. (суддя Горячук Н.О.) було відмовлено у прийнятті позовної заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до відповідача ОСОБА_2 комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” про визнання кредиторських вимог у сумі 15511,28грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015р. ухвалу господарського суду Одеської області від 02.06.2015 р. по справі № 916/2175/15 було скасовано та матеріали позовної заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса (вх.№2296/15 від 28.05.2015р.) передано на розгляд господарського суду Одеської області.
Згідно автоматизованої системи розподілу справ між суддями, позовну заяву по справі№ 916/2175/15 було передано на розгляд судді Зайцева Ю.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2015р. позовну заяву (вх.№3427/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/2175/15 та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідач в засідання суду призначені на 09.09.2015р., 21.09.2015р. та 12.10.2015р. не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 20.07.2015р. та 19.08.2015р. були направлені за належною адресою, зазначеною в позовній заяві.
Проте, поштове відправлення ухвали суду від 10.08.2015р. було повернене до суду (поштове повідомлення вх.№36521/15 від 18.08.2015р.) із зазначенням того що, за зазначеною адресою відповідач відсутній. Однак, поштове відправлення ухвали господарського суду від 09.09.2015р. було отримане відповідачем, що підтверджується, наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (поштове повідомлення вх. №42331/15 від 23.09.2015р.).
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача зазначеною в позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 21.09.2015р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
12.10.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вадіта» зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесаз 07 травня 2003 року як суб'єкт страхування згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Постановою Одеського окружного адміністративного судувід 31 березня 2011 року на користь відділення Фонду з ТОВ «Вадіта» було стягнутозаборгованість зі сплати страхових внесків в сумі - 17 637 грн.
Постановою головного державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 02.10.2014р. виконавче провадження № 35878514 за виконавчим листом № 2-а-1747/10/1570, виданим 09 червня 2011 року по вищезазначеному судовому рішенню було поновлено.
Як зазначає позивач, відповідачем вищезазначена заборгованість була частково погашена. Так, згідно звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2013 року наданий ТОВ «Вадіта» заборгованість по недоїмці зі сплати страхових внесків ТОВ «Вадіта» перед відділенням Фонду становить - 15 511 грн. 28 коп.
12.09.2014р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено запис про рішення засновників про припинення ТОВ «Вадіта» шляхом ліквідації. Термін для подання вимог кредиторів було встановлено до 18.11.2014р. Головою ОСОБА_2 комісії було призначено ОСОБА_4, який згідно відомостей Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців є засновником ТОВ «Вадіта».
09.10.2014р. відділення Фонду направило до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Вадіта» в результаті ліквідації.
10.10.2014р. відділення Фонду звернулось до голови ліквідаційної комісії ТОВ «Вадіта» з заявою про задоволення кредиторських вимог - заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 15 511,28 грн.
17.11.2014р. на адресу відділення Фонду надійшов лист від ліквідаційної комісії ТОВ «Вадіта» зі змісту якого вбачається, що ліквідаційною комісією ТОВ «Вадіта» заяву позивача про задоволення кредиторських вимог - заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 15 511,28 грн. розглянуто та задоволено не було.
17.11.2014р. відділення Фонду направило на адресу ліквідаційної комісії ТОВ «Вадіта» копію звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2013р.Відповідний звіт формувався та надавався до відділення Фонду підприємством самостійно. Таким чином. ТОВ «Вадіта» самостійно вказала розмір заборгованості перед відділенням Фонду в розмірі 15 511,28 грн.
09.12.2014р. відділеннявиконавчої дирекції Фонду соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії ТОВ «Вадіта» про зобов'язання визнати кредиторські вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса в сумі - 15 511,28 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративною суду від 02.03.2015р. провадження по справі №815/6984/14 за адміністративним позовом відділення Фонду до ліквідаційної комісії ТОВ «Вадіта» про зобов'язання вчинити певні дії було закрито.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015р. апеляційну скаргу відділення Фонду було залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. залишено без змін.
Адміністративний суд першої та апеляційної інстанцій в своїх рішеннях посилався на ті обставини, що правовідносини відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса та ліквідаційної комісії ТОВ «Вадіта» є рівноправними правовідносинами юридичних осіб - кредитора та боржника, та не визначені повноваження відділення Фонду як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, у тому числі щодо звернення з позовом до адміністративного суду.Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідна справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З наведених підстав, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” про визнання кредиторських вимог у сумі 15511,28грн.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Зі змісту ч.3 ст.16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
За положеннями ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Згідно ч.6. ст.105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Положеннями п.1 ч.1 ст.110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.
Згідно ч.8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч.3 ст.112 ЦК України).
Отже, відповідно до положень коментованої статті такий позов пред'являється до ліквідаційної комісії, відповідачем у такій справі є юридична особа, оскільки ліквідаційна комісія лише має право вести справи від імені юридичної особи і не може самостійно бути відповідачем та позивачем, оскільки не є юридичною особою.
З проаналізованих матеріалів справи та законодавства суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача спрямована на захист його прав, як кредитора стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” , шляхом подачі заяви про внесення до проміжного ліквідаційного балансу кредиторської вимоги в сумі 15 511,28 грн., а за відсутності доказів внесення відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог банку, його затвердження підприємством, слід зобов'язати останнього вчинити означені дії.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повній мірі.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на викладене, та те, що позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса є доведеними та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.
Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 218,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до відповідача ОСОБА_2 комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” - задовольнити.
2. Зобов'язати ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 25414493) кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 55; код ЄДРПОУ 38723446) на загальну суму в розмірі 15 511 /п'ятнадцять тисяч п'ятсот одинадцять / грн. 28 коп.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 25414493) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1 218 /одну тисячу двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 19 жовтня 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев