465/2164/15-ц
2/465/1799/15
Іменем України
(заочне)
20.10.2015 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
Головуючого судді Дзеньдзюри С.М.
при секретарі Свізінський В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, посилаючись на те, що згідно рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 травня 2010 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 6000 грн. неповернутої позики. 23.09.2014 року старшим державним виконавцем Франківського ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа в якій зазначено, що борг боржником ОСОБА_2 не сплачено. 11.03.2015р. позивач повторно подав виконавчий лист до Франківського ВДВС ЛМУЮ на стягнення вищевказаного боргу з ОСОБА_2 Просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми за договорами позики, що складає 1000,60 грн. та 3654,56 грн. інфляційних.
У судове засідання позивач не з'явився.
Представник позивача надіслав на адресу суду заяву в якій позов підтримав, просив справу розглядати без участі позивача, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, хоч належно повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки. Суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності, згідно ст. 224 ЦПК України, з постановленням заочного рішення.
Перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 травня 2010 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 6000 грн. неповернутої позики.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з листа Франківського ВДВС ЛМУЮ від 25.08.2015 року №8897 на виконанні Франківського ВДВС ЛМУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3024/10 від 08.06.2010 року, що видав Франківський районний суд м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6097,00 грн. Станом на 25.08.2015р. у відділі відсутні підтвердження про сплату заборгованості.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення у стягненні з відповідача 3% річних від простроченої суми за договором позики, що складає 1000,60 грн. та 3654,56 грн. інфляційних.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір 243,60 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1046, 1049 ЦК України, суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідн. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 3% річних у сумі 1000,60 грн., інфляційні у сумі 3654,56 грн., а всього 4655 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідн. номер НОМЕР_1) 243,60 грн. судового збору в користь ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Дзеньдзюра С.М.