про повернення позовної заяви
"16" жовтня 2015 р.
№ 916/4184/15
Суддя Желєзна С.П., розглянувши матеріали позовної заяви № 4404/15
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський
рибний порт”
до: компанії «LOVIATAR VENTURES LIMITED», Беліз
про стягнення 1 217 138,22 доларів США, що еквівалентно 25 612 383,87 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до компанії «LOVIATAR VENTURES LIMITED», Беліз про стягнення заборгованості в загальній сумі 1 217 138,22 доларів США, що еквівалентно 25 612 383,87 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Положеннями ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 - 3 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в сумі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат
При цьому, положеннями ст. 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
В силу положень ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
У п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) наголошено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Так, на підтвердження виконання процесуального обов'язку сплати судового збору до вказаної позовної заяви товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт” було додано копію платіжного доручення № 5447 від 01.10.2015р. на суму 182 700,00 грн., яка не може вважатись належним доказом сплати судового збору з огляду на вищенаведені норми законодавства. Надання листа територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 09.10.2015р. № 5-10624/15 на підтвердження зарахування відповідних коштів до бюджету наведеного висновку суду не спростовує.
Крім того, згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Так, до вказаної позовної заяви товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт” було додано розрахунковий документ на підтвердження факту надання поштових послуг, а також опис вкладення до цінного листа із календарним штемпелем установи поштового зв'язку від 01.10.2015р., з яких вбачається, що на адресу відповідача було направлено позовну заяву із деякими додатками на 18 аркушах, а саме: додаток № 1 розрахунок пені, копія угоди № 230515 Port, копії актів здачі-приймання робіт та інвойсів, загалом на 18 аркушах. В той же час, примірники позовної заяви, додаток № 1 до неї (розрахунок пені), копія угоди № 230515 Port, актів виконаних робіт та інвойсів, що надійшли до суду, викладені загалом на 28 аркушах. Крім того, до позовної заяви, що надійшла до суду, додано копію виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт”, а також довіреність на представництво інтересів товариства, тобто документи, що не направлялись судом на адресу відповідача.
З викладених обставин суд доходить висновку про неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт” процесуального обов'язку надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із усіма додатками до неї.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем наступних порушень покладених на нього положеннями чинного законодавства обов'язків при зверненні до господарського суду із даною позовною заявою: неподання належних доказів сплати судового збору; неподання доказів надсилання відповідачу усіх додатків до позовної заяви. Перелічені порушення тягнуть за собою правові наслідки, визначені ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що до позовної заяви (вх. № 4404/15 від 13.10.2015р..) товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт” не було долучено належних доказів сплати судового збору за пред'явлення позову та не долучено доказів надсилання усіх додатків до позовної заяви на адресу відповідача, на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України вказану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду.
Позовні матеріали та конверт повернути позивачу на 34 аркушах.
Відповідно до ч. 2 ст. 63, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя С.П. Желєзна