Сколівський районний суд Львівської області
Справа № 453/1311/15-ц
№ провадження 2-з/453/18/15
12.10.2015 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Брони А.Л.,
при секретарі Павкевич Н.Я.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 2 776 814,48 гривень. Одночасно позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчужувати будь-яке рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, посилаючись на те, що невжиття таких заходів сприятиме уникненню відповідачем відповідальності у разі задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Позивачем на підтвердження своїх вимог не наведено доказів, за наявності яких суд може пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, до заяви не додано документів про вартість нерухомого майна, що унеможливлює визначення співмірності обсягу позовних вимог виду забезпечення позову, а посилання позивача на те, що невжиття таких заходів сприятиме уникненню відповідача від відповідальності є безпідставним, та таким, що судом до уваги не береться.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, отже є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому є підстави вважати, що вжиті заходи будуть перешкоджати його господарській діяльності.
З огляду на викладене, ураховуючи інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя