ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
16 жовтня 2015 року Справа № 913/829/15
Провадження № 9/913/829/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси", м. Черкаси
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 527 555 грн. 54 коп.
суддя Ворожцов А.Г.,
секретар судового засідання Мєшкова Д.О.,
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2015,
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № ББУ/СА288/ББ/14 від 10.12.2014,
суть спору: позивачем, ТОВ "Агросистема Черкаси", заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 342024,00 грн., пені за порушення грошового зобов'язання в розмірі 17 851,20 грн., інфляційних втрат у сумі 159529,73 грн. та річних відсотків у сумі 8150,61 грн., загалом - 527 555,54 грн. за укладеним між сторонами договором поставки № 384/14-ЧСА від 24.04.2014.
Представник відповідача, ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", з вимогами позивача не погодився та просить у задоволенні позову відмовити, про що виклав у відзиві та письмових поясненнях, наданих суду у судовому засіданні 16.10.2015.
Доводи відповідача зводяться до наступного:
Ш позивач не довів належними та допустимими доказами факт передачі продукції за актом приймання-передачі станом на будь-яку дату, крім того, не надав доказів передачі товаросупровідних документів, як це передбачено договором.
Ш позивач порушив строки поставки продукції, що є фактом односторонньої зміни договору, яким не передбачена оплата продукції, яка поставлена зі зміненим строком поставки.
Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Між позивачем, ТОВ "Агросистема Черкаси", та відповідачем, ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", 24 квітня 2014 року був укладений договір поставки № 384/14-ЧСА (а.с. 8 - 13) (далі за текстом - договір), згідно з яким позивач (постачальник) мав поставити відповідачу (покупець) товар (труба вентиляційна шахтна гнучка) на суму 357 024,00 грн., а відповідач мав прийняти та сплатити цей товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Позивач зобов'язання щодо поставки виконав, що підтверджується:
- накладною № РН-00412 від 15.10.2014 (а.с. 14), яка отримана представником відповідача 15.10.2014, про що свідчить його підпис на цьому документі із зазначенням дати,
- товарно-транспортною накладною № 33 від 15.10.2014 (а.с. 16), яка містить підпис представника відповідача та дату.
Відповідач прийняв товар на підставі довіреності № 1825 від 13.10.2014 (а.с. 15) без зауважень.
Згідно з п. 5.3 договору та п. 4 специфікації до нього розрахунок за отриманий товар має здійснюватися протягом 45 календарних днів з моменту його приймання, тобто не пізніше 29.11.2014.
В порушення договору відповідач сплатив товар частково в сумі 15 000,00 грн., залишок боргу складає 342024,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На суму боргу відповідача, яка склалася на час звернення з цим позовом до суду, на підставі вказаної норми позивач правомірно нарахував інфляційні втрати в загальній сумі 159529,73 грн. за період з грудня 2014 року по червень 2015 року згідно з наданим розрахунком та 3% річних в загальній сумі 8150,61 грн. за період з 30.11.2014 по 07.09.2015.
Умовою п. 6.8 договору передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасного товару.
На суму боргу за період з 30.11.2014 по 29.05.2015 позивач нарахував пеню в сумі 79 601,68 грн., яка обмежена 17851,20 грн., що складає 5% від простроченої заборгованості.
Перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку, що заявлені у позові суми відповідають фактичним обставинам.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві щодо не доведення поставки продукції, оскільки це спростовується матеріалами справи (а.с. 14 - 16).
Щодо твердження по відсутність доказів передачі відповідачу товаросупровідних документів за відповідним актом, суд звертає увагу на те, що у разі відсутності сертифіката на поставлену продукцію відповідач мав право повернути цю продукцію позивачу (п. 2.4 договору), крім того, пунктом 4.4 договору передбачене право відповідача відмовитися від приймання продукції у разі її поставки без товаросупровідної документації.
Суд також не приймає доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях щодо порушення позивачем строків поставки, оскільки вони не вливають на обов'язок відповідача оплатити прийняту продукцію та право відповідача притягнути позивача до відповідальності за це порушення, передбаченої спірним договором (п.п. 6.1, 6.2).
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підстави позовної вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 24-А, код 37596090, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси», 18016, м. Черкаси, вул. Волкова, буд. 71, код 37930016, заборгованість за поставлений товар в сумі 342024,00 грн., пеню за порушення грошового зобов'язання в розмірі 17851,20 грн., інфляційні втрати в сумі 159529,73 грн., річні відсотки в сумі 8150,61 грн., загалом - 527 555,54 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7913,33 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення підписане 19.10.2015.
Суддя А. Г. Ворожцов