Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/760/15-к
№ провадження 1-кп/624/83/15
Іменем України
смт. Кегичівка 19 жовтня 2015 року
Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , сторін: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за яким
ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Василівка Лебединського району Сумської області, проживає АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, заміжня, має 2-х малолітніх дітей, постійного місця роботи не має, засуджена Лебединським районним судом Сумської області: 21.09.2010р. - за ч.2 ст.185 КК до 2р. п/в з іспитовим строком 2 р.; 01.03.2011р. - за ч.3 ст.185 КК до 3р. 1 міс. п/в; 04.08.2011 р.- за ч.3 ст.185 КК, згідно з ч.4 ст.70 КК за сукупністю злочинів, до 3 років 2 міс. п/в, звільнена за відбуттям покарання 24.04.2014р., обвинувачується за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-
17.08.2015р. приблизно о 14год., на АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 , намагалась викрасти належне потерпілій майно на загальну суму 216 грн., а саме: 2 рулони туалетного паперу «Обухів» по 4,50грн., пачку прального порошку «Tide» 400г. за 17грн., махровий рушник за 40грн., простирадло за 90грн., жіночу хустку за 35грн., жіночий шарф за 25грн. Речі склала в пакет, але винести не змогла, і не завершила свій злочинний намір, оскільки, була зупинена на місці скоєння ОСОБА_6 .
Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, як закінчена спроба таємного викрадення чужого майна, вчинена повторно.
У судовому засіданні прокурор це обвинувачення підтримав, обвинувачена винуватою себе визнала повністю, дати показання погодилась.
З'ясувавши думку учасників провадження, відсутність заперечень, суд, згідно зі ст.349 КПК, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежити його допитом обвинуваченої, дослідженням документів про дані щодо її особи, речових доказів, процесуальних витрат. Встановлено, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, наслідки їм зрозумілі.
У суді обвинувачена підтвердила усі обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаялась. Пояснила, що зайшла у двір та у будинок потерпілої щоб забрати учорашній борг 20грн., погукала, але потерпілої удома не було. Тоді вона побачила вказані речі, що були на холодильнику, дивані та стільці, зібрала та склала їх до пакета і хотіла винести, але була затримана сусідом, який викликав міліцію. Про все відразу розповіла слідчому, щиро розкаюється, запевняє, що це було востаннє, просить суворо не карати. Має двох дітей віком 8 та 11 років.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, надала заяву, відповідно до якої претензій до обвинуваченої не має, просить розглянути справу без її участі.
Судом досліджені копії документів про особу обвинуваченої, характеристику, стан її здоров'я, судимість, копії вироків, висновок експертизи, постанова про речові докази, інші матеріали.
Документи сумнівів у достовірності не викликали, викладені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.
Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає обвинувачення доведеним повністю:
Діяння мало місце, містить склад кримінального правопорушення. Обвинувачена, перебуваючи у будинку потерпілої з іншою метою, внаслідок виниклого потім умислу, таємно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, намагалася вчинити крадіжку чужого майна. При цьому, виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення крадіжки до кінця (зібрала речі, склала їх в пакет і почала виносити), але була зупинена ОСОБА_6 , тобто, не закінчила злочин з причин, які не залежали від її полі. Отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчена спроба таємного викрадення чужого майна, вчинена повторно.
Згідно зі ст.12 КК України, дане правопорушення є злочином середньої тяжкості.
Обвинувачена є винуватою у його вчиненні і підлягає покаранню.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК, визнається щире каяття, відомостей про обтяжуючі обставини обвинуваченням не надано.
Враховуючи не тільки ступінь тяжкості злочину та його обставини, але й особу обвинуваченої, яка раніше засуджена, відбула покарання за аналогічний злочин, суд не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж позбавлення волі, як найбільш суворого його виду, передбаченого санкцією інкримінованої норми Кодексу.
При цьому, також береться до уваги, що злочин був не завершений, негативних наслідків не мав, викрадене майно є невеликої кількості та вартості і все повернуте, потерпіла претензій не має, обвинувачена щиро розкаялась, покарання за попереднім вироком відбула повністю. Тому, визнано за необхідне застосувати ст.75 КК України щодо звільнення обвинуваченої від покарання за цим вироком з випробуванням та встановленням іспитового строку.
Враховуючи усі встановлені обставини у їх сукупності, суд повністю погоджується з пропозицією прокурора як щодо виду та міри покарання, так і тривалості іспитового строку.
Крім цього, з метою посилення впливу цього покарання, визнано доцільним покласти обов'язки, що обмежують права обвинуваченої згідно з п.2,3 ч.1 ст.76 КК.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід не застосовувався, позов не заявлявся, арешт на майно не накладався.
Процесуальні витрати - вартість експертизи в сумі 615 грн., на підставі ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої у повному обсязі.
В зв'язку із поверненням власнику майна, доля речових доказів вважається вирішеною.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Згідно зі ст.75 КК України, звільнити її від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.76 КК, покласти на обвинувачену обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи. Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину, виконання покладених обов'язків.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати - вартість експертизи в сумі 615 (шістсот п'ятнадцять) грн.. на користь держави (р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова).
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через цей районний суд, протягом 30 днів з дня проголошення, і набирає законної сили: при не поданні скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання та відмови у задоволенні - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку надати учасникам провадження, вручивши їх у приміщенні суду.
Суддя ОСОБА_1