Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"06" жовтня 2015 р. Справа № 911/3625/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕБЕГ ПЛЮС»,
04114, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1»,
08120, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, 215А, кімн. 3
про стягнення 252611,46 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 05.05.2015);
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕБЕГ ПЛЮС» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі-відповідач) про стягнення 252611,46 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 30.10.2012 № 1007.
Ухвалою суду від 21.08.2015 порушено провадження у справі №911/3625/15 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 15.09.2015, розгляд справи відкладено, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судових засіданнях 15.09.2015 та 06.10.2015 представником позивача надано документи, витребувані судом та підтримано позовні вимоги повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судові засідання 15.09.2015 та 06.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярії суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал від 21.08.2015 та від 15.09.2015 про направлення їх копій на адресу відповідача. Поштові відправлення, що направлялись судом відповідачу, повернуті Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» з відміткою «адресат невідомий». При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на відсутність адресата, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.10.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
Між позивачем (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (далі-покупець) укладено договір поставки від 30.10.2012 № 1007 (далі-Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого, постачальник поставляє та передає у власність покупця товар, згідно з замовленнями, а покупець, у свою чергу, приймає та оплачує такий товар. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та чинної на дату замовлення, в якій наведено список і ціну товару, що поставляється за цим договором та яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідної філії, магазину покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством. Замовлення покупця на поставку товарів обов'язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові у письмовій формі, по факсу, електронній пошті або у іншій формі, прийнятній для покупця за 1 день до дня поставки товару, проте не більше 7 днів.
Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і сторони підписали накладну, чим засвідчили отримання товару покупцем (пункт 2.7 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору, постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (Додаток № 3 до Договору), затвердженій сторонами.
Умовами пункту 3.3 Договору, у редакції Протоколу розбіжностей, укладеного до нього, визначено, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця потягом 14 банківський днів з дня закінчення календарного тижня, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні, на адресу покупця, протягом не більш ніж 7 днів з дня поставки.
Пунктом 8.1. Договору погоджено, що його укладено строком до 31.12.2012 та може бути автоматично продовжено на додаткові однорічні терміни, у випадку, якщо будь-яка з сторін, не менш ніж за 30 днів до закінчення строку дії, письмово не повідомить іншу сторону про свій намір припинити його дію.
У матеріалах справи відсутні докази наявності письмових повідомлень сторін Договору про намір припинити його дію, з огляду на що суд дійшов висновку про чинність Договору протягом спірних правовідносин сторін, відповідно до пункту 8.1. Договору.
Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
14.08.2014 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» та відповідачем укладено додаткову угоду про заміну сторони у зобов'язані, відповідно до умов пунктів 1, 2, 3 якої сторони дійшли згоди про заміну сторони покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1», у зобов'язаннях за Договором з дати підписання цієї додаткової угоди. З дати підписання зазначеної угоди всі права (як кредитора у зобов'язанні за договором поставки) і обов'язки (як боржника у зобов'язанні за договором поставки) сторони покупця за договором, переходять від первісного покупця до нового покупця, і первісний покупець вибуває із зобов'язання по договору поставки як сторона. Обов'язок оплати згідно з умовами договору поставки товару, що був поставлений постачальником первісному покупцю та неоплачений до моменту підписання додаткової угоди, переходить до нового покупця.
Отже, за вказаним правочином Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1» прийняло зобов'язання сторони покупця за договором поставки від 30.10.2012 № 1007.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов Договору, у період з 11.07.2014 до 13.12.2014, поставлено товар, що підтверджується наданими у матеріали справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач вказаний товар отримав.
Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з поставки товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.
Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару, матеріали справи не містять.
Також, в якості доказу передання відповідачеві товару, позивачем надано реєстр виданих податкових накладних, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно з зазначеними видатковими накладними.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Зважаючи не викладене, судом оцінений вищезазначений реєстр, який складений позивачем, як доказ відображення позивачем господарських операцій за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях.
Проте, в порушення умов Договору, вартість товару переданого позивачем, згідно з видатковими накладним, залишена відповідачем не сплаченою.
Позивач звернувся до відповідача з претензією, направлення якої підтверджується наданими до матеріалів справи описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком від 16.02.2015, з вимогою сплатити суму заборгованості за договором поставки від 30.10.2012 № 1007 у розмірі 260436,03 грн.
У матеріалах справи відсутні докази відповіді на вказану претензію, однак, після неї відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару. Вартість товару у сумі 252611,46 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Матеріали справи містять акт зірки взаємних розрахунків, підписаний відповідачем та скріплений печаткою товариства, згідно з яким сальдо на користь позивача станом на 13.07.2015 становить 252611,46 грн.
Договір, що укладено між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів повної оплати отриманого товару не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором з оплати вартості товару, що отриманий від позивача.
З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 252611,46 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відшкодування судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (08120, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, 215А, кімн. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕБЕГ ПЛЮС» (04114, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38095675) 252611 (двісті п'ятдесят дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 46 коп. заборгованості та 5052 (п'ять тисяч п'ятдесят дві) грн. 23 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 12.10.2015.
Суддя С.О. Саванчук