Справа № 308/12408/15-ц
13.10.2015 р. м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Ужгородського міського відділу управління міграційної служби в Закарпатській області про примусове зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та Ужгородського міського відділу управління міграційної служби в Закарпатській області про примусове зняття з реєстрації.
Позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки не містить поштовий індекс місця проживання (перебування) позивачки і відповідача ОСОБА_2, місцезнаходження відповідача Ужгородського МВ управління міграційної служби в Закарпатській області.
Відповідно до вимог пунктів 3, 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Як вбачається зі змісту позову, позивачкою ставиться вимога про примусове зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2 з належної її батькам квартири.
Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, суд розглядає позов у межах заявлених позовних вимог, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, однак у порушення зазначених вимог зміст позовної заяви не містить виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину в частині належності на праві власності будинку, з якого вона просить примусово зняти з реєстрації відповідача. У позовній заяві вказано, що відповідач за адресою у будинку, з якого позивачка просить його зняти з реєстрації, не проживає, при цьому заява не містить інформації про фактичне місце проживання відповідача ОСОБА_2, якщо таке відоме.
Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, так як до неї не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Згідно прохальної частини позовної заяви позивачкою одночасно заявляються дві самостійні вимоги немайнового характеру. При цьому до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 487.2 грн.
Таким чином, оскільки позивачкою заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, то кожна з них має бути оплачена судовим збором за визначеною законом ставкою для вимог немайнового характеру. А тому позивачці необхідно доплатити суму судового збору та додати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору за немайнову вимогу в сумі 487.2 грн.
Разом з тим, у порушення вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Згідно роз'яснень наданих у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ст. 121 ч. 1 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції та її копії для відповідачів, з урахуванням вищезазначених вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.
Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Ужгородського міського відділу управління міграційної служби в Закарпатській області про примусове зняття з реєстрації - залишити без руху.
Повідомити позивачці про необхідність усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Сарай А.І.