Справа № 307/3121/15-к
Провадження № 1-кп/307/402/15
20 жовтня 2015 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді ОСОБА_1
з участю: прокурора ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6
представника служби у справах дітей ОСОБА_7
при секретарі ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів клопотання слідчого Тячівського РВ УМВС про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, учня 10-го класу Лопухівської ЗОШ І-ІІІ ст., раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, який вчинив суспільно небезпечне діяння передбачене ч. 1 ст. 125 України,
30.08.2015 р., близько 24-ї год., ОСОБА_9 , знаходячись на вул. Центральній в с. Лопухово, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_3 , під час конфлікту з останнім, умисно наніс йому удар рукою стиснутою у кулак по обличчю, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину у вчиненні суспільно небезпечного діяння визнав повністю. Пояснив, що 30.08.2015 р., близько 24-ї год., він разом з ОСОБА_10 пішли на шкільний майданчик, де побачили потерпілого ОСОБА_3 , з яким він знаходився в неприязних відносинах, тому що той навесні минулого року розбив йому ніс. Підійшовши до ОСОБА_11 він наніс йому один удар кулаком у ніс, від чого в того потекла кров. Що відбувалося далі йому невідомо, оскільки він пішов додому.
Розглянувши матеріали клопотання суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння доведена повністю.
Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що 30.08.2015 року, приблизно в 24-й год., він та його двоюрідна сестра ОСОБА_12 йшли додому. Коли проходили біля шкільного майданчика до нього підійшов ОСОБА_9 , який наніс йому один удар кулаком правої руки по носу, від чого в нього потекла кров. ОСОБА_12 відвела його до потічка, щоб помити обличчя.
Висновком експерта № 813 від 24.09.2015 р. стверджено, що у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді - забою зовнішнього носу зі зміщенням носової перегородки, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень і могли виникнути від локального удару тупим твердим, з обмеженою контактуючою поверхнею предметом, яким могла бути рука, стиснута в кулак. Відповідає строку події - 30.08.2015 р.
Прокурор, вважаючи доведеною винність ОСОБА_9 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтримав клопотання слідчого про застосування до нього заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері - ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_4 не заперечує проти задоволення клопотання слідчого. Пояснив, що ОСОБА_9 на момент вчинення інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння не досягнув віку з якого наступає кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення, тому до нього слід застосувати примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_5 підтримала клопотання про застосування до сина примусового заходу виховного характеру у вигляді його передачі під її нагляд.
Представник служби у справах дітей Тячівської РДА ОСОБА_7 вважає за доцільне застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_9 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_9 вчинив суспільно небезпечне діяння передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Заслухавши думку прокурора та учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступного.
Статтею 501 ч. 1 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує чи мало місце суспільно небезпечне діяння; чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
За правилами ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Судом встановлено, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_9 виповнилося лише 15 років. Тому відповідно до ст. 18 КК України він не є суб'єктом кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Одним із примусових заходів виховного характеру передбачених ст. 105 КК України є передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" № 2 від 15.05.2006 р. звернуто увагу судів на те, що передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього.
Тому, керуючись ст.ст. 18, 97, 105 КК України, ст.ст. 498-501 КПК України суд,
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_9 , який вчинив суспільно небезпечне діяння передбачене ч. 1 ст. 125 КК України примусові заходи виховного характеру - передати під нагляд матері ОСОБА_5 .
Строк примусових заходів виховного характеру встановити на один рік з моменту постановлення ухвали.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 7 днів після її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1