Рішення від 20.10.2015 по справі 904/7990/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/7990/15

За позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Стальконструкція - 109", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженною відповідальністю "Нікопольске спецівлізоване управління -215", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості 116 304, 75 грн. за договором оренди

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 08.09.15р.;

від відповідача - представник не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція - 109" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.10.15р., просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольске спецівлізоване управління -215" (далі - відповідач) суму 81 140, 00 грн. основного боргу, 18 945, 76 грн. пені, 14 980, 35 грн. інфляційних та 947, 78 грн. 3% річних за порушення виконання зобов'язань за договором №01/02/15 оренди крана МКГ-25БР від 02.02.15р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, вдруге, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявні поштові конверти з ухвалами суду про виклик у судове засідання, які були направлені на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуті до суду у зв'язку з вибуттям адресату.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

02.02.2015 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір №01/02/15 оренди крана МКГ-25БР (далі - Договір), предметом якого є надання орендодавцем за плату в тимчасове користування орендарю крана МКГ-25БР, зав.№51 (спецтехніка) (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами частини 1 статті 759 Господарського кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно акта приймання-передачі від 02.02.15р. позивачем було передано відповідачу у строкове платне користування (оренду) кран МКГ-25БР, зав.№51 у задовільному стані.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. (ч.ч.1, 2 ст. 762 ЦК України).

Згідно п. 1.5 Договору облік робочого часу спецтехніки здійснюється в машино-годинах на підставі підписаних уповноваженими представниками обох сторін змінних рапортів.

Вартість оренди cпецтехніки складає 140 грн./год. (п. 3.3 Договору).

Згідно п.3.5 Договору орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату. Рахунки на оплату виставляються орендодавцем на підставі даних журналу обліку робочого часу і рапортів, підписаних уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору позивачем протягом періоду з лютого 2015 року по травень 2015 року було надано в оренду відповідачу спецтехніку, що підтверджується актами, підписаними та скріпленим печатками представників підприємств обох сторін (а.с.18, 22, 24, 27).

Транспортування спецтехніки на об'єкт орендаря та у зворотному напрямку здійснюється силами орендодавця за рахунок орендаря (п. 1.3 Договору).

Згідно п.3.8 Договору вартість транспортування спецтехніки на об'єкт та її транспортування на майданчик орендодавця після припинення між сторонами договірних зобов'язань складає 30 000 грн. з ПДВ. Вартість транспортування спецтехніки в обидві сторони оплачується орендарем в окремому порядку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату.

Згідно актів надання послуг № 14 від 27.02.15р. (а.с.15) та № 44 від 22.06.15р. (а.с.29) позивачем було надано відповідачу послуги, передбачені пунктом 1.3 Договору.

За умовами п.2 Специфікації від 01.08.14р. розрахунки з постачальником за продукцію проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що позивачем було надано відповідачу в оренду товар та виконано послуги, передбачені договором оренди на загальну суму 131 220, 00 грн., проте відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та сплати наданих позивачем послуг виконав частково, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 81 140,78 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу країни виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Положеннями статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 12.10.15р., позивач нарахував відповідачу пеню за період з 10.03.15р. по 25.08.15р. у розмірі 18 945, 76 грн., 3% річних за той самий період у розмірі 947, 28 грн., а також інфляційні за період з березня 2015 року по серпень 2015 року у розмірі 14 980, 35 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення зменшених позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольске спецівлізоване управління -215" (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Херсонська, буд.539; код ЄДРПОУ 36989760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція - 109" (53222, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд.353; код ЄДРПОУ 34766376) суму 81 140, 00 грн. (вісімдесят одна тисяча сто сорок грн. 00 коп.) основного боргу, 18 945,76 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 76 коп.) пені, 947, 28 грн. (дев'ятсот сорок сім грн. 28 коп.) 3% річних, 14 980, 35 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 35 грн.) інфляційних, 2 320, 27 грн. (дві тисячі триста двадцять грн. 27 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2

Повний текст підписаний - 19.10.2015р.

Попередній документ
52490907
Наступний документ
52490909
Інформація про рішення:
№ рішення: 52490908
№ справи: 904/7990/15
Дата рішення: 20.10.2015
Дата публікації: 23.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: