Справа №306/2002/15-ц
Провадження №2/306/832/15
Рядок статзвіту № 26
20.10.2015 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у особі:
головуючої - судді Василиха Ж.В.,
з участю секретаря - Дичка О.І.,
прдставника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора відділ державної виконавчої служби Свалявського РУЮ про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач ОСОБА_5 звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на його користь суму боргу у розмірі 15 762 953,85 грн., яка складається з: основна сума боргу - 662866,32 грн., пеня - 15000657,58 грн., три проценти річних від простроченої суми - 99429,95 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору позики від 23.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_7 відповідачі позичили у нього гроші в сумі 248710,00 грн., що за домовленістю між сторонами було еквівалентно 32300,00 доларам США, які зобов»язалися повернути не пізніше 15.06.2009 року. В подальшому 11.01.2012 року, 31.05.2012 року, 06.06.2012 року та 07.07.2013 року йому боржники повернули 20000,00 грн., еквівалентно на час розрахунку 2300,00 доларам США. Тобто на даний момент сума основного боргу складає 30000,00 доларів США. Тому просить повернути йому борг у зазначеній сумі за курсом НБУ станом на 25.08.2015 року.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на даний час нотаріусом вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на все майно відповідачів за даним договором позики. По цьому виконавчому документі - виконавчому написі відділом ДВС 09.02.2015 року відкрито виконавче провадження, а тому підстав для стягнення боргу за судовим рішенням немає. Крім цього, просить застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені та трьох процентів річних. Також просить зменшити розмір пені, оскільки така значно перевищує суму боргу.
Відповідачка ОСОБА_6 у судове засідання не з»явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання.
Начальник відділу ДВС Свалявського РУЮ ОСОБА_4 у судовому засіданні залишив вирішення справи на розсуд суду та пояснив, що на даний час жодних коштів з відповідачів за виконавчим написом не стягнуто, оскільки майна у таких не виявлено.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
23 квітня 2009 року між сторонами було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу, за яким ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6 взяли у борг 248710,00 грн., що еквівалентно 32300,00 доларів США.
Згідно п. п. 2, 3 цього договору позика підлягає поверненню до 15.06.2009 року. На момент підписання цієї угоди позичальники отримали суму 248710,00 грн., що еквівалентно 32300,00 доларам США від позикодавця повністю.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, до грошового зобов'язання, у якому визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, застосовують курс цієї одиниці по відношенню до гривні на день ухвалення судового рішення.
З приєднаного до матеріалів справи реєстра погашення заборгованості сім»єю ОСОБА_6 перед ОСОБА_5 вбачається, що такі сплатили позивачу: 11.01.12 року - 5000,00 грн., 31.05.2012 року - 5000,00 грн., 4.06.2012 року - 5000,00 грн., 7.05.2013 року - 5000,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні також надав відомості щодо погашення відповідачами боргу перед позивачем, згідно яких позивач отримав: 10.05.2011 року - 7000,00 грн., 23.06.2011 року - 10000,00 грн., 28.07.2011 року - 8000,00 грн., 19.09.2011 року - 10000,00 грн., 5.11.2011 року - 5000,00 грн., 11.01.2012 року - 5000,00 грн., 31.05.2012 року - 5000,00 грн., 4.06.2012 року - 5000,00 грн., 15.07.2012 року - 5000,00 грн. Про отримання вказаних коштів свідчать підписи позивача. Також у судовому засіданні представник позивача визнав отримання цих коштів позивачем.
Суд визначає суму боргу відповідачів, виходячи з наступного: 7000,00 грн. станом на 10.05.2011 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9684 грн.) = 878,46 доларів США; 10000,00 грн. станом на 23.06.2011 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9731 грн.) = 1254,21 доларів США; 8000,00 грн. станом на 28.07.2011 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,971 грн.) = 1003,63 доларів США; 10000, грн. станом на 19.09.2011 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9733 грн.) = 1254,18 доларів США; 5000,00 грн. станом на 5.11.2011 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9807 грн.) = 626,51 доларів США; 5000,00 грн. станом на 11.01.2012 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9898 грн.) = 625,79 доларів США; 5000,00 грн. станом на 31.05.2012 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9925 грн.) = 625,58 доларів США; 5000,00 грн. станом на 4.06.2012 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9925 грн.) = 625,58 доларів США; 5000,00 грн. станом на 15.07.2012 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,993 грн.) = 625,54 доларів США; 5000,00 грн. станом на 7.05.2013 року по курсу НБУ (1 долар США - 7,9930 грн.) = 625,54 доларів США.
Отже, відповідачами на користь позивача було сплачено 8145 доларів США, сума боргу становить 32300 - 8145 = 24155 доларів США, що станом на 25.08.2015 року складає 533716,80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми 26.08.2015, тобто за межами передбаченого статтею 257 ЦК України трирічного строку.
Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представник відповідача при вирішенні спору у суді заявляв клопотання про застосування позовної давності до заявленої вимоги.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення трьох процентів річних від просточеної суми підлягає до часткового задоволення і стягненню підлягає сума, визначена за період з 26.08.2012 року по 25.08.2015 року (дата, станом на яку позивач просить стягнути проценти), що складає 47990,64 грн. (533716,80 грн. (сума боргу) х 3,00 % / 100 % / 365 х 1094 (кількість днів) = 47990,64 грн.).
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 1, 2 с. 551 ЦК України).
Пунктом 5 договору позики передбачено, що за кожний день просрочки повернення позики позичальники сплачують позикодавцю пеню в розмірі 1 відсоток від несвоєчасної суми за кожний день.
За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст. 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Оскільки право на стягнення пені у позикодавця виникло з наступного дня після 15.06.2009 року, а до суду позивач звернувся 26 серпня 2015 року, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову.
Таким чином, розмір неустойки (пені) за порушення відповідачами строків виконання вищевказаного грошового зобов'язання за період з 26 серпня 2014 року по 25 серпня 2015 року (дата, станом на яку позивач просить стягнути пеню) складає 1942726,24 грн. (5337,16 грн. х 1 % х 364 днів = 1942726,24 грн.).
Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Оскільки сума неустойки значно перевищує суму боргу суд з врахуванням при цьому, зокрема, занадто високий її розмір порівняно зі збитками позивача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, зменшує її до 530000,00 грн.
Доводи представника ОСОБА_3 про те, що виконавчий напис по даному договору позики знаходиться на виконанні у відділі ДВС і стягувати суму за рішенням суду неможливо, суд до уваги не бере, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з видачею виконавчого напису нотаріуса про стягнення суми боргу чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність самого виконавчого напису про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків і даний факт правового значення для вирішення даного спору немає.
Керуючись ст. ст. 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора відділ державної виконавчої служби Свалявського РУЮ про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики у розмірі 1 111 707,44 (одного мільйона сто одинадцять тисяч сімсот сім) грн. 44 коп.; з якої 533 716,80 грн. - сума боргу, 47 990,64 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 530 000,00 грн. - пеня.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі з кожного по 1827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча Ж.В.Василиха