ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
про відмову в задоволенні клопотання
про залишення позовної заяви без розгляду
м. Київ
15 серпня 2012 року № 2а-5997/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі
за позовом
Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про
стягнення 40328861,84 грн.,
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 40328861,84 грн.
У судовому засіданні, 15 серпня 2012 року, представник позивача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування заявленого клопотання представник зазначила, що відповідно до "Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за №117/13384, роботодавці повинні подавати звіт, обов'язок щодо подання якого встановлений статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду. Разом з тим, відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів повинні бути сплачені таким підприємством в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Як зазначила представник відповідача, статтею 99 КАС України встановлено піврічний строк для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог, тому позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки його перебіг закінчився 15 жовтня 2008 року.
Крім того, як зазначила представник відповідача, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою передбачено право відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів проведення перевірок підприємств щодо їх реєстрації, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, позивачем перевірки проведено не було.
Представник відповідача проти задоволення заявленого клопотання заперечила, зазначивши, що строк звернення до адміністративного суду слід відраховувати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як зазначила представник, оскільки позивачу стало фактично відомо про невиконання Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" нормативу з працевлаштування інвалідів у 2007 році після подання відповідачем звіту, 17.02.2012 р., то строк звернення до адміністративного суду слід відраховувати саме з вказаної дати, відповідно позивач звернувся із вказаним позовом до суду у встановлений статтею 99 КАС України строк.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо обов'язку відповідача подати звіт) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлювалось інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Інших спеціальних строків щодо звернення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", законами України не встановлено, відповідно застосування підлягають строки, які передбачались статтею 99 КАС України.
Як убачається з матеріалів справи, Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 08.02.2012 р., яка прийнята Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 08.02.2012 р. вх. № 1/5-1312/03. Наведені обставини представниками сторін не заперечувались.
Крім того, відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою №10-ПІ. Відповідно до журналу реєстрації звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік відповідачем було подано 17.02.2012 р. (вх. №3/580). Зазначена обставина представниками сторін не заперечувалась.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав можливість дізнатись про порушення відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та несплату адміністративно-господарських санкцій лише після подання підприємством звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік. Водночас суд зазначає, що не проведення відділенням Фонду соціального захисту інвалідів перевірки стосовно реєстрації підприємства у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, подання звіту про зайнятість і працевлаштування, сплату адміністративно-господарських санкцій, не звільняє відповідача від обов'язку подати звіт про зайнятість і працевлаштування та сплатити адміністративно-господарські санкції. При цьому, слід зазначити, що "Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю" не встановлено періодичності проведення перевірок підприємств та визначено механізму проведення перевірки підприємств, які уникають реєстрації в Фонді соціального захисту інвалідів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, відтак відмовляє в його задоволенні.
Керуючись статтями 99, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Кодексом адміністративного судочинства не передбачено оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.
Суддя В.А. Донець