№ 2-а-9/10
№ -
25 серпня 2010 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
судді: Литвинчука В.П.
при секретарі: Литвиненко Г.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання недійсною заяви № 1043 від 15 червня 2006 року, про скасування підпису під заявою № 1043 від 15 червня 2006 року про призначення /перерахунок/ пенсії, проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”, стягнення моральної шкоди,-
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання недійсною заяви № 1043 від 15 червня 2006 року, про скасування підпису під заявою № 1043 від 15 червня 2006 року про призначення /перерахунок/ пенсії, проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообо*язкове державне пенсійне страхування” та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування пред*явлених позовних вимог позивач вказав, що він працював у Відкритому Акціонерному Товаристві “ДніпроАзот” апаратником 6-го розряду. У 2001 році він досяг пенсійного віку та йому була призначена та нарахована пільгова пенсія по 1-му списку. Від колишніх колег по роботі, також апаратників 6-го розряду, йому стало відомо, що відповідачем їм нарахована та вони отримують пенсію на 1.000 гривень більше ніж він, що робітникам пільгову пенсію підвищили. У 2006 році він зустрів працівницю ВАТ “ДніпроАзот”, яка сказала йому, що зможе йому допомогти зробити перерахунок пенсії. У березні 2008 року йому стало відомо, що у 2006 році відповідачем йому був здійснений перерахунок пенсії. Виявилось, що ним ніби-то 15 червня 2006 року за № 1043 відповідачу була подана заява про перерахунок пенсії. Однак ним ніякої заяви щодо перерахунку пенсії відповідачу не подавалось та, відповідно, ніякої заяви, в тому числі і за № 1043, він не підписував. У заяві про перерахунок пенсії, яка знаходиться у його пенсійній справі, підпис виконано не ним. У березні 2008 року йому також стало відомо, що він отримує значно меншу пенсію, ніж його колишні колеги. Він відразу звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії і виявилось, що після перерахунку йому пенсії у 2006 році його коефіцієнт зменшився з 1,3343 до 0,093. Однак у задоволенні його прохання йому було відмовлено та йому відповідач повідомив, що йому нарахована мінімальна пенсія відповідно до чинного законодавства. Йому порекомендували звернутись до суду з позовом. Він після виходу на пенсію продовжував працювати у ТОВ “Ремонт годинників” до 2008 року. У теперішній час він приватний підприємець.
Представник позивача пояснив, що позивач ніякої заяви про перерахунок пенсії не писав. Представника ВАТ “ДніпроАзот” позивач сприйняв за працівника Пенсійного Фонду, яка без відома позивача передала його документи у Пенсійний Фонд про перерахунок пенсії. Позивачу не було відомо про підвищення пенсії. Потім виявилось, що він отримує пенсію у значно меншому розмірі, ніж працівники, з якими він працював та з якими одночасно оформляв пенсію. Позивачу відповідачем у перерахунку пенсії було відмовлено. Вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач пред*явленого позову не визнав та пояснив, що позивач на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду знаходиться з 07 лютого 2001 року, як пенсіонер, який отримує пенсію на пільгових умовах за списком №1, призначену відповідно до ст.13 п. “а” Закону України “Про пенсійне забезпечення”. 15 червня 2006 року позивачем була подана заява про перерахунок пенсії. До заяви було додано копію паспорту, трудової книжки, які були завірені печаткою ТОВ “Ремонт годинників”, де в той час він працював. Також для перерахунку пенсії було надано довідку від 30 травня 2006 року, що він продовжує працювати. Подані документи відповідали чинному законодавству і позивачу був проведений перерахунок пенсії. Станом на 31 травня 2006 року розмір пенсії позивача складав 388 гривень 72 копійки, а після проведеного перерахунку - 429 гривень 77 копійок. Пенсія позивача після проведеного перерахунку збільшилась на 41 гривню 05 копійок. Позивачем був пропущений строк звернення до суду з настоящим позовом. У задоволенні позову просить відмовити.
Суд, вислухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Так, свідок ОСОБА_2 пояснила, що позивач з 1992 року працював у ТОВ “Ремонт годинників”. До неї позивач стосовно оформлення та перерахунку пенсії не звертався. Оформленням та перехунком пенсій працівникам Товариства вона не займається. Це не входить у її обов*язки. До Товариства надходили запити із Пенсійного Фонду та згідно запитів Пенсійному Фонду були надані запитувані документи.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач працював у ВАТ “ДніпроАзот” у якості апаратника 6-го розряду та мав право на пенсію на пільгових умовах.
Стаж позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 складає 10 років 04 місяці 20 днів. При цьому, фактичний стаж роботи позивача складає 36 років 03 місяці 20 днів. Також при обчисленні страхового стажу до наявного стажу додатково позивачу було зараховано 10 років за роботу, передбачену списком №1. Таким чином страховий стаж позивача складає 46 років 03 місяці 20 днів.
У судовому засіданні також було встановлено, що у позивача після перерахунку пенсії у 2006 році коефіцієнт заробітку зменшився. Позивачу перерахунок пенсії з 01 січня 2006 року проводився на підставі документів, що знаходились на час перерахунку у пенсійній справі.
Однак у судовому засіданні позивач пояснив, що заяви про перехунок пенсії він відповідачу не подавав та заява, яка знаходиться у його пенсійній справі про перерахуок пенсії від 15 червня 2006 року, підписана не ним. Звідки вказана заява з*явилась у його пенсійній справі йому не відомо.
Суд вважає, що посилання відповідача на підставу, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення з настоящим позовом до суду не заслуговує на увагу з тієї підстави, що позивачу про порушення його права стало відомо лише у березні 2008 року.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач з настоящим позовом до суду звернувся у встановлений законом строк.
При цьому суд вважає, що вимоги позивача у частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню з тих пістав, що вказане не передбачене чинним законодавством.
При таких обставинах суд, оцінюючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає, що судові витрати необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.3, ст.19 ч.2 Конституції України, ст.43,44 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про пенсійне забезпечення”, ст.,ст.2,6,8,9,69,94,104,159,163 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання недійсною заяви № 1043 від 15 червня 2006 року, про скасування підпису під заявою № 1043 від 15 червня 2006 року, про призначення /перерахунок/ пенсії, проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообо*язкове державне пенсійне страхування”, стягнення моральної шкоди --- задовольнити частково.
Визнати недійсною заяву № 1043 від 15 червня 2006 року про призначення /перерахунок/ пенсії.
Зобов*язати Упрамвлінняґ Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01 червня 2006 року відповідно до ст.,ст.43,44 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя: / ОСОБА_4 /