Справа № 200/9518/14-ц
провадження № 2/200/2804/14
27 березня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
за участю прокурора Чернявського Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Бабушкінська районна у м. Дніпропетровську рада, про позбавлення батьківських прав, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 21.07.2012 року. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактичні шлюбні відносини між ними було припинено з лютого 2013 року, тобто ще до народження дитини, з цього часу вони проживають окремо, дитина проживає з нею. Спорів стосовно місця проживання дитини між ними не було, відповідач не заперечував, що донька буде проживати з нею. Весь цей час відповідач життям доньки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2014 року вирішено стягнувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 13.08.2013 року до повноліття дитини, 26.03.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного рішення. На цей час вона матеріальної допомоги від відповідача на утримання дитини жодного разу не отримувала, відповідач жодного разу навіть не поцікавився на які кошти виховується дитина. Всі питання по вихованню дитини нею вирішуються самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, дитина знаходиться на повному її утриманні. На сьогоднішній день доньці майже десять місяців, вона не знає батька та не має до нього ніяких почуттів, оскільки за цей час жодного разу його не бачила.
З лютого 2013 року вона з донькою проживає з її батьками в трикімнатній квартирі. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між нею, дитиною та батьками склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світоприйманню життя та оточуючих людей. Дитина знаходиться на обліку в КЗ "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" дитячої міської полікліники №1, їй вчасно проведені профілактичні щеплення, проводилися регулярні амбулаторні огляди, стан здоров"я задовільний. Нагляд за станом здоров"я доньки з моменту її народження і до цього часу здійснює вона - її мати, батько участі у цій сфері життя дитини не приймає. Враховуючи те, що відповідач жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування її та дитини, а з її боку ніколи не створювались перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька у її вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов"язки, покладені на нього законом.
Посилаючись на зазначене, позивачка просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач з представником позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Прокурор судовому засіданні вважав позовні вимоги не обгрунтованими.
Відповідач з представником в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити, посилаючись на їх необгрунтованість.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності та в інтересах дитини.
Вислухавши пояснення осіб, які з»явилися, свідка, дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичній, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ст. 155 Сімейного Кодексу України дитина належить до сім»ї своїх батьків і тоді, коли вона з ними не проживає.
Згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно до ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров»я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У відповідності до ст. 165 цього Кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 цієї статті особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 - докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно до ч.3, 4 цієї статті - доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні, 21.07.2012 року між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований 21.07.2012 року у Красногвардійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 655, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1.
В лютому 2013 року між подружжям ОСОБА_2 було припинено шлюбні відносини, з цього часу вони стали проживати роздільно, при цьому позивачка ОСОБА_1 була вагітною, про що було відомо відповідачеві.
Встановлено, що 01.08.2013 року позивачка народила доньку ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 07.08.2013 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 987, в якому батьком дитини зазначені ОСОБА_2, а матір"ю ОСОБА_1
Після народження дитина мешкає зі своєю матір"ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, де також проживають та зареєстровані батьки позивачки, дядько та її прабабуся. Мати піклується про дитину та характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою від 06.08.2014 року, виданою лікарем-педіатром КЗ "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" дитячої міської полікліники №1.
Як вбачається з Акту обстеження житлово-побутових умов від 06.08.2014 року, складеного лікарем-педіатром КЗ "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" дитячої міської полікліники №1 за дорученням Управління-служби у справах дітей Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, в квартирі за вказаною адресою , де проживає позивачка з дитиною, створені задовільні умови для проживання дитини та існує гармонійна атмосфера оточення.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2014 року, ухваленим у цивільній справі № 200/11258/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на користь ОСОБА_1 до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.07.2014 року, ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Відповідно до Висновку Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради від 06.11.2014 року орган опіки та піклування вважає за можливе позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Твердження в судовому засіданні позивачки про те, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не допомагає матеріально підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який є батьком позивачки та який пояснив, що відповідач не цікавиться дитиною, не звонить, не намагається спілкуватися.
Разом з цим, в судовому засіданні відповідач пояснив, що він за рішеннями судів надає матеріальну допомогу на утримання дитини та позивачки, не ухиляється від виконання своїх батьківських обов"язків по вихованню дитини, бажає приймати участь у її вихованні, житті та розвитку, але в силу життєвих обставин зв"язку з наявністю неприязних відносин з позивачкою не має можливості здійснювати це.
Як встановлено судом, припиненню шлюбних відносин між подружжям ОСОБА_3 в лютому 2013 року передувала сварка, що виникла між позивачкою та сестрою відповідача, а також з відповідачем, в наслідок чого позивачка переселилася з квартири, де вони мешкали з відповідачем сім"єю, забрала свої речі та оселилася в квартирі, де живуть її батьки. З цього часу спільне господарство та спілкування між сторонами було припинено, тому ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу з позивачкою і рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2013 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, шлюб між сторонами був розірваний.
Разом з цим, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2013 року за заявою ОСОБА_1, вказане рішення суду від 08.04.2013 року про розірвання шлюбу було скасоване та справа призначена до судового розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2014 року вказана позовна заява ОСОБА_2 була залишена без розгляду.
Вважаючи, що сім"я з позивачкою розпалася остаточно, ОСОБА_2 повторно звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2014 року, ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний, дане рішення суду вступило в законну силу.
Як зазначено вище, донька сторін ОСОБА_3 народилася 01.08.2013 року, тобто після припинення шлюбних відносин між батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і судом встановлено, що не спростовано позивачкою, що в силу неприязних відносин, що склалися між сторонами, про народження дитини позивачка повідомила відповідача по телефону через тиждень, самостійно визначилася з іменем дитини при реєстрації її народження.
Вказані дії, за твердженням відповідача, дали підстави йому сумніватися в своєму батьківстві відносно дитини, тому він звернувся до суду із позовом про оспорювання свого батьківства, проте з висновку проведеної судової експертизи йому стало відомо, що він таки є батьком дитини.
Про заочне рішення Бабушкінсього районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2014 року про стягнення аліментів на утримання дитини на користь позивачки і наявності заборгованості про сплату аліментів відповідачеві стало відомо в вересні 2014 року, і на даний час ним щомісячно сплачуються аліменти на утримання доньки та позивачки, а також погашається заборгованість по їх сплаті, що підтверджується матеріалами справи, відповідно до яких з відповідача, починаючи з квітня 2014 року утримуються за місцем роботи аліменти у розмірі від 25 до 50% від його доходів. Також, за рішенням суду з заробітної плати на користь позивачки відраховуються аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років, що складає близько 2000-2500 грн. щомісячно.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2, працює в Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" на посаді заступника головного інженера, який розташований в с. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, де позитивно характеризується, що підтверджується характеристикою від 22.09.2014 року. Працюючи на вказаній посаді, ОСОБА_2 має один вихідний на тиждень та витрачає багато часу для того, щоб добратися за місцем проживання до м. Дніпропетровська, в зв"язку з чим іноді залишається ночувати за місцем роботи, тому через малий вік дитини та в зв"язку з непорозумінням з позивачкою, наявністю з нею неприязних відносин не може у вільний час належним чином спілкуватися з дитиною, визначитися з порядком спілкування з нею.
Вказане підтверджується тим, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Управління-служба у справах дітей Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, про визначення способу участі у вихованні дитини, в якому ОСОБА_2 просить визначити йому спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_3.
З огляду на вищевказані встановлені обставини, суд вважає, що позивачка в судовому засіданні не довела зазначені нею обставини ухилення відповідача від виконання батьківських обов"язків відносно доньки ОСОБА_3, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, та не надала достатніх доказів на їх підтвердження, а також доказів того, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідатиме інтересам дитини.
Згідно до п. 15 постанови Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов"язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після всебічного, об"єктивного з"ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд вважає, що підстави для позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки ОСОБА_3, передбачені ст. 164 СК України, відсутні, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т.О. Кудрявцева