Справа № 128/987/14-к
Іменем України
19 жовтня 2015 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
потерпілого: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12013010100001569 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше в силу ст. 89 КК України несудимого
за ч.1 ст. 286 КК України, -
20.09.2013 року біля 03 год. 00 хв., ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS» д.н. НОМЕР_1 , рухаючись на 405 км автодороги «Львів - Кіровоград - Знам'янка», в напрямку м. Вінниці, порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 11.4 «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги» та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, не вибравши безпечної швидкості, не впоравшись з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу руху в напрямку м. Немирів, де допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген - Пассат», д/н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 . Внаслідок цього, водій автомобіля «Фольксваген - Пассат» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому переднього відрізку четвертого ребра зліва, закритого внутрішньо- суглобового надвиросткового перелому правої стегнової кістки, що згідно висновку експерта № 2296 від 26.11.-17.12.2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому правопорушенні та пред'явлений цивільний позов визнав частково, пояснивши, що він був за кермом автомобіля «Део Ланос», їхали з м. Немирів в м. Калинівку. Біля с. Писарівка виїхав на зустрічну смугу руху, сам отримав тілесні ушкодження, чому так сталося, він не знає, можливо заснув. В той день він не вживав спиртні напої. Стан алкогольного сп'яніння пояснює тим, що в багажнику було багато пляшок коньяку, який розбився, все було залито коньяком, тому, можливо, було чути запах. На освідування його ніхто не возив і відповідних аналізів у нього не брали. Він також був у лікарні, не мав можливості відшкодувати шкоду, оскільки сума, зазначена потерпілим, була значною. Ця подія відбулася 20.09.2013 року, машина належить ОСОБА_8 , у якого він працював. В той день ОСОБА_8 випив спиртного з друзями, потрібно було їхати в Калинівку до його брата за грошима, тому він і сів за кермо. Пив лише каву на заправці, спиртного не вживав. В той день був туман, дорожнє покриття було мокрим. Під час ДТП переломів у нього не було, тільки гематоми, забої. Скільки лікувався, не пам'ятає, може днів 10. Моральну шкоду, заподіяну потерпілому визнає частково, а саме: на суму 10 тис. грн., з яких вже відшкодував 5 тис. грн. Матеріальну шкоду, зазначену в цивільному позові потерпілого ОСОБА_7 , він визнає частково, оскільки автомобіль був застрахований, вважає, що страхова компанія має виплатити потерпілому 50 тис. грн., а він готовий поетапно виплачувати решту - 11 тис. грн. Оскільки він свою вину визнає частково, щиро кається про скоєне, не може пояснити чому виїхав на зустрічну смугу руху, на даний час частково відшкодував заподіяну потерпілому моральну шкоду, просить суд його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 20.09.2013 року він повертався з м. Вінниці в смт. Вороновицю і по дорозі сталася ДТП, так як автомобіль виїхав йому на зустріч і він не міг уникнути зіткнення. Після цього потрапив у лікарню, довго лікувався, отримав ІІІ-ю групу інвалідності. Був в шоковому стані, без тями. Інші учасники дорожнього руху його витягнули з автомобіля через вікно, потім доставили «швидкою» в лікарню. Алкоголю він не вживав. Працівники міліції спілкувалися з ним вже в лікарні. За свій автомобіль він заплатив (за штрафмайданчик), тому, що без нього автомобіль не віддавали, а машина - це речовий доказ. На момент ДТП офіційно він не працював. Моральну шкоду обгрунтовує тим, що на даний час не може нормально спілкуватися з сином - бігати, гуляти, оскільки є інвалідом ІІІ-ї групи, має незручності в особистому житті. За фахом він кухар - кулінар, але по спеціальності не працював, заробляв водінням автомобіля. Раніше, після ДТП, пропонував, щоб обвинувачений надав йому такий же автомобіль, тоді він не буде мати до нього претензій, однак, у ОСОБА_6 не було таких можливостей. Під час розгляду кримінального провадження, ним пред'явлений до ОСОБА_6 цивільний позов, згідно якого він просить стягнути з останнього матеріальну шкоду в сумі 137318 грн. 44 коп. та компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 120 тис. грн. та суворо покарати обвинуваченого.
Ухвалою суду від 10.03.2015 року залучено ПрАТ «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» до участі у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України в якості співвідповідача по цивільному позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Представник цивільного відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» в судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду письмові заперечення проти позову, який просив залишити без розгляду та проводити судові засідання в його відсутність.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 20.09.2013 року біля 3-ї години ночі він їхав з м. Вінниці в напрямку м. Немирів, в лівому ряду, зі швидкістю 100 км/год. Біля «Лісової Сторожки» побачив, як зустрічний автомобіль перетнув дві суцільні смуги, виїхав на його зустрічну смугу руху. Він різко взяв вліво, однак удару не уник, його автомобіль був трохи пошкоджений, зокрема, бампер, крило, двері, а удар «в лоб» прийшовся на автомобіль, який рухався позаду нього. Машина загорілася, зупинилися «фури» та інші автомобілі, почали надавати допомогу потерпілому. Коли приїхали працівники міліції, то тоді вже виймали з машини ОСОБА_10 . Зі слів медиків він чув, що ОСОБА_11 був в стані сильного алкогольного сп'яніння, також, пізніше, дізнався про те, що в автомобілі був ще і його власник. В даному автомобілі знаходилися пляшки з - під спиртного: порожні та повні, закупорені; в зв'язку з чим був різкий запах алкоголю. Його автомобіль ОСОБА_11 відремонтував в м. Гайсин, на СТО. Це не його машина, а товариша.
Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідка, дослідивши докази, зібрані і надані досудовим слідством та захистом: протокол огляду місця ДТП від 20.09.2013 року (т. 2 а.к.п. 3 - 8), протокол огляду транспортного засобу автомобіля «Опель Омега» д.н.з НОМЕР_3 , 1995 року випуску та фототаблицю до нього (т.2 а.к.п. 21 - 25), поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т. 2 а.к.п. 31), постанову про приєднання до справи речових доказів від 24.09.2013 року (т.2 а.к.п. 33), розписку ОСОБА_12 про отримання автомобіля «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_3 (т.2 а.к.п.34), копію паспорта ОСОБА_7 (т.2 а.к.п. 43), копію водійського посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , копію свідоцтва про реєстрацію т/з (т.2 а.к.п. 45), копію довіреності від 05.06.2012 року (т.2 а.к.п. 46), копію виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_7 (т.2 а.к.п. 47), постанову про призначення судово - медичної експертизи відносно тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (т.2 а.к.п. 52), висновок експерта №2296 від 17.12.2013 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (т.2 а.к.п. 53 - 55), копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_8 (т.2 а.к.п. 59), протокол огляду транспортного засобу автомобіля «Фольксваген - Пассат» д.н.з. НОМЕР_2 , 1990-го року випуску від 01.11.2013 року з фототаблицею до нього (т.2 а.к.п. 62 - 68), протокол огляду транспортного засобу «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску з фототаблицею до нього (т.2 а.к.п. 69 - 78), постанову про приєднання до справи речових доказів автомобілів «Фольксваген - Пассат» д.н.з. НОМЕР_2 , 1990-го року випуску та «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску (т.2 а.к.п. 79), розписку ОСОБА_13 про отримання автомобіля (т.2 а.к.п. 81), постанову про призначення автотехнічної експертизи від 04.12.2013 року (т.2 а.к.п. 82), висновок експерта № 483а від 09.01.2014 року по результатах проведення судової автотехнічної експертизи (т.2 а.к.п. 83 - 88), копію карти виїзду швидкої медичної допомоги від 20.09.2013 року (т.2 а.к.п. 90 - 91), довідку вимогу ІЦ УМВС України у Вінницькій області відносно ОСОБА_6 (т.2 а.к.п. 92), довідку КЗ «ВОНД «Соціотерапія»» від 13.11.2013 року відносно ОСОБА_6 (т.2 а.к.п. 94), довідку КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка від 15.11.2013 року відносно ОСОБА_6 (т.2 а.к.п. 96), довідку Немирівської ЦРЛ відносно ОСОБА_6 (т.2 а.к.п. 97), довідку - характеристику з Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 05.11.2013 року відносно ОСОБА_6 (т.2 а.к.п. 98), копію паспорта ОСОБА_6 (т.2 а.к.п. 99), суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому правопорушенні.
На думку суду дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.
Згідно обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , внесеному в ЄРДР за № 12013010100001569 від 20.09.2013 року зазначено, що водій ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем, порушуючи правила ПДР України, допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген - Пассат» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 . Дана обставина також зазначена, як обтяжуюча покарання підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України. Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про визнання даного доказу недопустимим. Воно мотивоване тим, що даний доказ наданий стороною обвинувачення на підставі запису лікарів швидкої медичної допомоги в карті виїзду швидкої медичної допомоги від 20.09.2013 року, де з попереднім діагнозом зазначено: «алкогольне сп'яніння ?» (т.2 а.к.п. 91). Як зазначалось обвинуваченим і не заперечувалося сторонами кримінального провадження, ОСОБА_6 не був освідуваний належним чином на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що передбачено Інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009 року № 400/666, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.10.2009 року за № 931/16947. Тобто, даний доказ, на який посилалось досудове слідство, був отриманий з порушенням порядку, встановленого нормами КПК України та інших підзаконних нормативних актів і за даних обставин він не може вважатись допустимим. З огляду на дані обставини, суд вважає дане клопотання обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 89 КПК України. Тому, суд визнає доказ, наданий досудовим слідством: перебування ОСОБА_6 на момент скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, недопустимим. На підставі вищезазначеного, суд не бере до уваги зазначену досудовим слідством обставину, що обтяжує згідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України воно відноситься до категорії невеликої тяжкості, згідно ч.3 ст.25 КК України є необережним, особу винного, те, що він раніше в силу ст. 89 КК України несудимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, поведінку обвинуваченого та його відношення до скоєного, часткове відшкодування заподіяної моральної шкоди, думку потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, згідно якої він просить покарати ОСОБА_6 суворо.
Обставин, що відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та ПрАТ «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до висновку, що він підлягає залишенню без розгляду, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливає не з підозри, яка пред'явлена обвинуваченому, а із договірних зобов'язань про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому. Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктивного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно - правового характеру, з урахуванням франшизи та вирішення долі залишку автомобіля, що непритаманно кримінальному процесу. Виходячи з положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2014 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації, суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань в порядку цивільного судочинства.
З обвинуваченого підлягають до стягнення судові витрати за проведення автотехнічної експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;
повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 ПрАТ «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_7 право звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 391 грн. 20 коп.
Речові докази:
автомобіль марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 та переданий йому на зберігання - залишити у його власності;
автомобіль марки «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , переданий йому на зберігання - залишити у його власності;
автомобіль марки «Фольксваген - Пассат» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , переданий на зберігання ОСОБА_13 - залишити у власності ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Секретар: