19 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/721/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ), звернувшись до суду з зазначеним позовом, мотивувало позовні вимоги тим, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" (далі - відповідач) працювала особа, яка вийшла на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінка, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховувала п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку даному працівникові пільгових пенсій до 25- го числа кожного місяця, однак не виконує свого обов'язку добровільно, а тому УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області просить суд стягнути заборгованість по даних витратах в сумі 1772,88 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання щодо розгляду справи без його участі.
Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових заперечень проти позову не надав. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Рис України" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону (п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV)) .
Як видно з копії трудової книжки, з 17.06.2009 р. у трудових відносинах із відповідачем, у сільськогосподарському виробництві, перебувала ОСОБА_1, яка відповідно до довідки Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 24.07.2009 р. № 1892 народила та виховала п'ятеро дітей до 14-річного віку. На підставі заяви від 19.10.2009 р. працівникові була призначена пільгова пенсія відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2).
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 p. № 244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" на виконання пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановлено:
1. Установити, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
2. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до абзацу 5 пп.1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 01.01.2005р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Виходячи з положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
На підставі абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, юридичні особи здійснюють покриття фактичних витрат ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" (в тому числі п."ж") статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки з лютого 2000 року Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР зазначені витрати визначено як об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року (справа № 21-11а12) та від 25 вересня 2012 року (справа №21-294а/12).
Нормою закону, визначеною абзацом 5 пп.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
Крім того, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Відповідно, з 01 січня 2015 року у вищезазначених платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.
Відповідачеві було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня, лютого 2015 року, згідно з якими місячний розмір витрат з відшкодування пільгових пенсій складає 886,44 грн.
Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Факт та розмір боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 1772,88 грн. підтверджується карткою особового рахунку за період розрахунку з 01.01.2015 р. по 02.03.2015 р.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 9 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486 управління здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Рис України", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшла на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у встановлених законом розмірах відшкодування.
За таких обставин, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 1772,88 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України", код ЄДРПОУ 33124250, на користь управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області, заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 88 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.
кат. 10.2.4