09 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2185/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53446,90 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усумі 238,86 грн.
Позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні ґрунтуються на факті несплати відповідачем податкової заборгованості з доходів фізичних осіб у розмірі 53 446,90 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 238,86 грн.
Представником позивача надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача розгляд справи просить здійснювати без його участі. Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47938,94 грн. заперечує. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію платіжного доручення про перерахування ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету вказаної суми боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 18.05.2005 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис № 24990000000004485.
Станом на 07.07.2015 р. відповідач має податковий борг на загальну суму 53685,76 грн. а саме:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуться фізичним особами за результатами річного декларування у сумі 53 446,90 грн., який виник 14.03.2014 р. в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно: додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік від 10.02.2014 р. № НОМЕР_1 на суму 4 262,31 грн.; податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік від 09.02.2015 р. № НОМЕР_2 на суму 937,53 грн.; додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік від 09.02.2015 р. № НОМЕР_3 на суму 468,76 грн.; податкового повідомлення-рішення (форми "Р") від 18.03.2013 р. № НОМЕР_4 на загальну суму 47 938,94 грн. Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань нарахована пеня в загальній сумі 2,00 грн. З урахуванням часткової сплати, залишок непогашеного податкового боргу становить 53 446,90 грн.
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 238,86 грн., який виник 15.01.2014 р. в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення - рішення (форми "Р") від 09.12.2013 р. №7117311701 на загальну суму 784,50 грн. Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань нарахована пеня в загальній сумі 175,67 грн. З урахуванням часткової сплати, залишок непогашеного податкового боргу становить 238,86 грн.
Відповідач не заперечував проти наявності у нього податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 238,86 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуться фізичним особами за результатами річного декларування у сумі 5507,96 грн.
Що стосується решти податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2013 р. № НОМЕР_4 на загальну суму 47 938,94 грн., який відповідач не визнає, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено її матеріалами, ФОП ОСОБА_1 надав до ПАТ "Банк Форум" відділення № 3800, "Херсонська дирекція" платіжне доручення від 13.03.2014 р. № 55 на сплату суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 47938,94 грн. Зазначене платіжне доручення містить відмітку банку про його отримання 13.03.2014 р.
Як вбачається із копії зворотнього боку облікової картки позивача із податку на доходи фізичних осіб, зазначена сума не надходила із установи банку до бюджету, що підтверджується також і листом управління державної казначейської служби України у Херсонській області від 15.09.2015р. № 04-13/7776/791.
Така ситуація склалася у зв'язку із прийняттям 13.03.2014 р. Правлінням Національного Банку постанови про віднесення ПАТ "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних, запровадженням тимчасової адміністратиції та призначення уповноважених осіб у цьому банку.
Відповідач наполягає на відсутності його вини у несплаті податковго боргу, оскільки ним виконані усі вимоги Податкового кодексу і він не може нести відповідальність за неперерахування коштів банківською установою.
Пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до п. 8.1 № 2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону № 2346-III).
Згідно із ст.ст. 22.3, 22.4 Закону № 2346-III, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону № 2346-III).
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону № 2346-III, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Суд зазначає, що пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Враховуючи те, що платіжне доручення було одержано банком та прийнято до виконання, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.
При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Тобто за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Таким чином, суд приходить до висновку про належне виконання відповідачем податкового обов'язку зі своєчасного перерахування відповідних сум до бюджету на оплату поточних податкових зобов'язань, оскільки з'ясував причини, за яких відповідні кошти не надійшли до бюджету у відповідний строк (запровадження тимчасової адміністрації в банку) та дотримання ним умов для здійснення банківського платежу.
Аналогічні правові позиції висловлені ВАСУ в ухвалах по справам № 826/7197/14, № 826/8204/13-а, № 2а-4999/12/1070, № 815/5192/14, № 2а/0370/509/12.
Отже, підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47 938,94 грн. відсутні.
Щодо стягнення решти податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 238,86 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуться фізичним особами за результатами річного декларування у сумі 5507,96 грн., суд задовольняє вимоги позивача, виходячи із наступного.
Відповідач не заперечував проти наявності та узгодження зазначених сум податковго боргу.
Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, ДПІ м. Херсоні на адресу ФОП ОСОБА_1 09.09.2014 р. було надіслано податкову вимогу від 30.08.2014 р. № 9552-25 на суму 48 857,30 грн., яка 10.09.2014 р. отримана відповідачем особисто.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За таких обставин суд прийшов до висновку про стягнення із позивача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 238,86 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуться фізичним особами за результатами річного декларування у сумі 5507,96 грн. та задоволення позову у цій частині.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Задовольнити частково позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_5) податковий борг:
- з податку на додану вартість у сумі 238,86 грн. (двісті тридцять вісім) грн. 86 коп. до державного бюджету (код платежу 14010100, отримувач: УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010);
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуться фізичним особами за результатами річного декларування у сумі 5507,96 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 96 коп. до місцевого бюджету (код платежу 11010500, отримувач: УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010).
Відмовити Державній податковій інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47938,94 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 8.2.3