Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2676/15-ц
Провадження №: 2/332/984/15
16 жовтня 2015 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі : головуючого судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Івановій Д.В., Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
3-я особа: Перша Запорізька
державна нотаріальна контора
про визнання права власності на майно
в порядку спадкування за законом,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, 3-я особа: Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в подальшому уточнила свої позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що 13 січня 2012 року помер її батько ОСОБА_3. До складу спадщини після смерті батька ОСОБА_3 увійшла ? частина будинку №103 по вул. Шкірятова в місті Запоріжжі. За своє життя ОСОБА_3 заповіту не залишив, а тому спадкування здійснювалось за законом. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 та діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. У встановлений законом 6-місячний строк дружина померлого ОСОБА_4 звернулася до Першої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка. Відповідачкою ОСОБА_2 була подана заява про відмову у прийнятті належної їй частки спадщини на користь матері ОСОБА_4. Позивачка, як донька померлого, у встановлений законом строк не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Отже, вона та відповідачка ОСОБА_2 вважаються такими, що не прийняли спадщину після смерті їх батька. На цих підставах ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, стала власницею ? частини будинку №103 по вул. Шкірятова в м. Запоріжжі. 18 травня 2013 року ОСОБА_4 померла та після її смерті до складу спадщини увійшла ? частина будинку №103 по вул. Шкірятова в м. Запоріжжі. За своє життя ОСОБА_4 заповіту не залишила, а тому спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є її мати ОСОБА_5 та діти: ОСОБА_1 і ОСОБА_2. У встановлений законом 6-місячний строк всі спадкоємці першої черги звернулися до Першої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Оскільки позивачці ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_5 відмовилась від своєї частки в спадщині, спадкове майно розподіляється між спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину, в рівних частках кожному, а саме - по 1/6 частини спадкового майна. Оскільки склад спадщини визначається на момент відкриття спадщини, то до спадкоємців переходить частка у спільній власності спадкодавця у тому обсязі, у якому вона існує у цей момент. З метою отримання свідоцтва про права на частину спадщини зазначеного спадкового майна, позивачка звернулася до Першої Запорізької державної нотаріальної контори. Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз'яснено, що згідно п.27,63,216 Інструкції Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Крім правовстановлюючих документів на будинок та інше нерухоме майно, якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає документи, передбачені наказом Міністерства юстиції України «Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках» від 20.09.2002 року №84/5. На час смерті ОСОБА_4 фактично була власником спадкового майна, однак на час смерті не встигла отримати правовстановлюючі документи на частину будинку, а оскільки у позивачки ОСОБА_1 відсутній витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та правовстановлюючий документ про приналежність цього майна спадкодавцеві, яке пройшло державну реєстрацію, неможливо в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Зважаючи на це, державним нотаріусом їй було рекомендовано звернутися до суду з питання оформлення своїх спадкових прав, а тому вона вимушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на 1/6 частину будинку № 103 по вул. Шкірятова м. Запоріжжя, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 18.05.2013 року.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Представники позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог надали аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та наданих до неї уточненнях.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своїх заперечень проти позову суду пояснила, що її сестра ОСОБА_1 фактично відмовилась від своїх батьків, коли вони потребували допомоги, не допомогла їй з доглядом за батьками коли вони хворіли та їх похованням, а тому вона вважає, що позивачка хоча за законом і має право на спадкове майно, але, на її думку, вона не має морального права на спадкування.
Представник 3-ої особи - Першої Запорізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку. Суду надана письмова заява з проханням справу розглянути без участі їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, у тому числі копії спадкових справ, та оцінивши надані докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців)(ст.1216 ЦК України). У відповідності зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою(частина третя статті 46 цього Кодексу). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини(ч.3 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-ЖС № 327213 вбачається, що ОСОБА_3 помер 13 січня 2012 року, про що 13 січня 2012 року складено відповідний актовий запис № 242(а.с.6).
З свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.02.1998 року державним нотаріусом Першої Запорізької нотаріальної контори, вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_8, яка померла 18 липня 1997 року є в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_9. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з житлового будинку № 103 по вул. Шкірятова в м. Запоріжжі/а.с.46/. Згідно технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2013 року житловий будинок розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкірятова, буд. 103 на праві власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_10 у розмірі по ? частині кожному/а.с.16-19/.
Частиною першою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖС №289208, 30 грудня 1975 року укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11, якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_3, про що зроблено відповідний запис №4649./а.с.105/
Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-ЖС № 266715 позивачка ОСОБА_12 народилась 08 листопада 1976 року, якій після укладення шлюбу з ОСОБА_13 присвоєно прізвище ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-ЖС №036553 від 27.10.2001 року, про що зроблено запис №314 /а.с.8/. В свідоцтві про народження її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4/а.с.7/
Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЖС № 227002 відповідачка ОСОБА_14 народилась 08 лютого 1981 року, якій після укладення шлюбу з ОСОБА_15 присвоєно прізвище ОСОБА_15, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-ЖС №037766 від 28.07.2007 року, про що зроблено запис №300 /а.с.60/. В свідоцтві про народження її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4/а.с.59/ Таким чином, в судовому засіданні наданими належними письмовими доказами встановлений факт того, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є доньками померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
З свідоцтва про смерть серії І-ЖС №327214 вбачається, що ОСОБА_4 померла 18 травня 2013 року, про що 19 травня 2013 року складено відповідний актовий запис № 2817/а.с.5/
Положеннями ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її(ч.1 статті 1268 ЦК України).
З копії спадкової справи № 266/2012 до майна померлого 13 січня 2012 року ОСОБА_3 вбачається, що його дружина ОСОБА_4 12.07.2012 року подала до Першої Запорізької нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3, зазначивши при цьому, що крім неї маються інші спадкоємці першої черги за законом - дочки померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1./а.с.98/. З заяви ОСОБА_2 від 12.07.2012 року поданої до Першої Запорізької нотаріальної контори вбачається, що вона відмовилась від спадщини, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_3, на користь своєї матері ОСОБА_4П./а.с.99/. Позивачка ОСОБА_1 не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3.
Положеннями ч.1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Як вбачається з копії спадкової справи, ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину у вигляді ? частини житлового будинку № 103 по вул. Шкірятова у м. Запоріжжі після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, не зверталась до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, але незважаючи на це, спадщина належить їй як спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
З копії спадкової справи № 315/2013 до майна померлої 18 травня 2013 року ОСОБА_4 вбачається, що після її смерті позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 у передбачений законом строк подали до Першої Запорізької нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті їх матері ОСОБА_4. В матеріалах спадкової справи мається заява ОСОБА_5 від 31.10.2013 року відповідно до якої, вона відмовилась від спадщини, яка залишилася після смерті її доньки ОСОБА_4, на користь дочки спадкодавця ОСОБА_2М./а.с.74/. Згідно ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
У відповідності до п.п.4.15,4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 01 жовтня 2015 року, державний нотаріус Першої Запорізької державної нотаріальної контори на вимогу ОСОБА_1, яка звернулася з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на частину житлового будинку № 103 по вулиці Шкірятова у м. Запоріжжі, після померлої 18.05.2013 року матері ОСОБА_4, відмовив у видачі свідоцтва у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно, що підтверджує право власності померлої на зазначену частину вищевказаного житлового будинку. Враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_4 померла, то на даний час реєстрація права власності на ? частину спадкового будинку не може бути здійснені у відповідності до вимог ч.11 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка, як спадкоємець 1-ї черги за законом, в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але виникла ситуація при якій вона не може оформити спадщину у нотаріуса на нерухоме майно, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв»язку з неможливістю подати нотаріусу правовстановлюючий документ щодо належності спадкового нерухомого майна спадкодавцеві ОСОБА_4, внаслідок чого нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Враховуючи вище викладене, суд вважає, що визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом права власності на належну їй частину житлового будинку після померлої 18.05.2013 року її матері ОСОБА_4 не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб. Іншим шляхом, позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права, так як нотаріус відмовив їй в оформленні права на спадщину, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Керуючись ст.ст. 328, 392,1216,1218,1261,1268,1269,1297ЦК України, ст. ст. 10, 11,60,209,212,213-215,218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку № 103, розташованого по вулиці Шкірятова у м. Запоріжжі, в порядку спадкування за законом, після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 18 травня 2013 року .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Андрюшина Л.А.