ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
10.07.06 Справа № 8/472.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області
до Комунального підприємства «Житлосервіс “Добробут», місто Сєвєродонецьк Луганської області, -
про звернення стягнення на активи на суму 286.171 грн. 90 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Самойленко С.Г. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №8807/24-015 від 07.07.06 року;
від відповідача -Мова В.І. -юрисконсульт, - довіреність №8-п від 05.01.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на активи відповідача на суму 286.171 грн. 99 коп. -у зв'язку з наявністю у нього податкового боргу з податку на додану вартість (далі -ПДВ).
Судом цю справу, відповідно до поданої позовної заяви, порушено на підставі ст.ст.61, 64-68 ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України її розгляд відкладено з 27.06.06 року до 10.07.06 року -у зв'язку з неявкою відповідача.
З урахуванням того, що Позивачем по цій справі є суб'єкт владних повноважень -Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Луганської області (далі -ДПІ; ДПІ у м. Сєвєродонецьку, - Позивач), суд, керуючись ст. 17 КАС України, подальший розгляд справи здійснив за нормами КАС України.
Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, судом його задоволено.
Відповідач позов визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього за №818 від 23.06.06 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
1. 01.08.2000 року виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області Комунальне підприємство «Житлосервіс «Добробут» (далі -КП «Житлосервіс «Добробут», - Відповідач), ідентифікаційний код 25057449, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено запис №13831050003000602.
Підприємство внесено до ЄДРПО України, що підтверджується довідкою №13-48/584, виданою 21.03.06 року Луганським обласним управлінням статистики.
2.Позивачем надано до суду докази того, що у Відповідача станом на 31.03.06 року мається податковий борг з ПДВ у сумі 286.171,90 грн., узгоджений ним шляхом подання податкових декларацій, що підтверджується наступними документами:
а)податковими деклараціями:
№4442 від 14.04.05 року на суму 11874 грн.;
№10215 від 18.05.05 року на суму 12791 грн.;
№12881 від 17.06.05 року на суму 31838 грн.;
№18351 від 19.07.05 року на суму 5096 грн.;
№22849 від 05.08.05 року на суму 8552 грн.;
№25466 від 18.08.05 року на суму 13714 грн.;
№27858 від 19.09.05 року на суму 17436 грн.;
№33454 від 18.10.05 року на суму 23704 грн.;
№40500 від 18.11.05 року на суму 26841 грн.;
№43472 від 20.12.05 року на суму 31955 грн.;
№48690 від 19.01.06 року на суму 60035 грн.;
№3312 від 17.02.06 року на суму 24854 грн.;
№6006 від 17.03.06 року на суму 22384 грн.
(копії кожної декларації долучено до матеріалів справи; їх оригінали оглянуто у судовому засіданні).
б)виписками з карток платника ПДВ;
в) актом взаємозвірки, здійсненої сторонами, згідно якому:
за станом на 06.04.06 року сума боргу становила 286171,90 грн.
за станом на 06.07.06 року сума боргу становить 275802,02 грн., - з урахуванням того, що відповідачем за час, що минув після взаємозвірки від 06.04.06 року, вжито заходів до погашення боргу у сумі 10369,88 грн.
3.Відповідач проти факту наявності у нього такого узгодження непогашеного податкового зобов'язання не заперечує.
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
1.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (далі -ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 1 частини 1 ст.14 цього Закону податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
2.Як сказано у п. 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», - податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов'язання платник податку визначив та узгодив сам, - у порядку, передбаченому підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст.4 та пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ.
4.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Іншого порядку стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, ніж передбачено підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, останнім не встановлено.
5.Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
6.Суд вважає документально підтвердженою суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 275.802,02 грн., - як те вбачається з акту взаємозвірки, підписаному обома сторонами 06.07.06 року, а не у сумі 286.171,90 грн., як це було первісно заявлено Позивачем.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у Відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, а також факт його ухилення від його сплати, - позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, - тобто у сумі 275.802,02 грн..
Відповідач позовні вимоги не спростував, обґрунтованість своїх доводів та їх відповідність чинному законодавству України не довів.
Відповідно до частини 4 ст. 94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито» при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.ст.2 та 10 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст.94, 158-163 та 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Звернути стягнення на активи Комунального підприємства «Житлосервіс «Добробут», яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 1 Луганської області; ідентифікаційний код 25057449, р/р 2600213575 у Луганській обласній дирекції АППБ «Аваль», МФО 304007, - на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 275802 (двісті сімдесят п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 02 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 10.07.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення місячного строку з дня її підписання, оформленого відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у місячний термін з дня її підписання.
Дата складення повного тексту та підписання постанови - 13.07.2006 року.
Суддя А.П.Середа