Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2015 р. Справа № 805/4062/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Постановлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про
стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 063,08 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 063,08 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума боргу перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 063,08 гривень, яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного податку з фізичних осіб. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.
Судом встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.04.2011 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на податковому обліку, є платником єдиного податку на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідач є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, що підтверджується Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Пунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 1 цього пункту до першої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до ст. 293.3.1. Подакового кодексу України іідсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі: для третьої і четвертої груп платників єдиного податку: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з вимогами пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно з приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати становить у місячному розмірі: з 1 січня - 1218,00 гривень.
Таким чином, розмір ставки єдиного податку для відповідача складає 60,90 гривень (5% від 1218 гривень).
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформована податкова вимога від 11.08.2014 №608-25, яка була вручена особисто. З цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.
Згідно приписів пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі підпункту 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 3182,50 гривень - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 85051, АДРЕСА_1) податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 063 (одна тисяча шістдесят три) гривні 08 копійок на рахунок наступного податку: єдиний податок № 31419699700234 за кодом бюджетної класифікації 18050400, ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУ ДКСУ в Донецькій області м/б Новоторецької с/р.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 01 жовтня 2015 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.