Справа № 815/4483/15
16 жовтня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 758,46 грн., -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 758,46 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності з 10.05.2007 року.
Відповідач був зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 10.05.2007 року.
У відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси є заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 758,46 грн.
Позивач сформував та направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ф-8288 від 08.05.2014 року на суму 758,46 грн.
18.07.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 25560060002058059 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Станом на 20.07.2015 року заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 758,46 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах у випадках, передбачених законом, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.
Ухвалою суду від 10.09.2015 року було відкрито скорочене провадження по адміністративній справі в якій відповідачу було запропоновано надати на адресу суду заперечення проти позову та докази, які у нього є або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали безпосередньо до канцелярії суду.
Копію ухвали від 10.09.2015 року суд направив відповідачеві.
Відповідач копію ухвали суду від 10.09.2015 року отримав 05.10.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 15.10.2015 року на адресу суду не надійшли від відповідача заперечення на позов або заява про визнання позову.
Відповідно до ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. До суду не надійшло заперечень від відповідача. Справа розглядається за місцезнаходженням відповідача.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі. Суд, -
ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності з 10.05.2007 року.
Відповідач був зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 10.05.2007 року.
Згідно з ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Суд встановив, що у відповідача існує заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 758,46 грн.
Відповідно до пп.8.2 п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Так, суд встановив, що позивач сформував та направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ф-8288 від 08.05.2014 року на суму 758,46 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з пп.8.4 п.8 зазначеної Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
Суд встановив, що відповідач не сплатив суму заборгованості в розмірі 758,46 грн. в зазначені у вимозі строки.
18.07.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 25560060002058059 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до пп.8.2 п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з пп.8.8 п.8 зазначеної Інструкції у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Таким чином, з даного нормативно-правового акта випливає, що вимога позивача № Ф-8288 від 08.05.2014 року є виконавчим документом, який належить до виконання в ДВС.
Тобто, законом позивачеві надані повноваження виносити власне рішення. А тому його звернення до суду є дублюванням його власного рішення.
Таку саму правову позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 03 жовтня 2013 року по справі № 21-359а13. В якій зазначено, що вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є виконавчим документом, який належить до виконання ДВС. Суб'єкт владних повноважень позбавлений можливості звертатися до адміністративного суду із заявами, в яких ставиться вимога про підтвердження власного рішення, яке ухвалено в межах наданих йому законом повноважень.
З урахуванням постанови Верховного Суду України від 03 жовтня 2013 року по справі № 21-359а13 суд дійшов висновку, що вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є виконавчим документом, який належить до виконання органами державної виконавчої служби, і при її наявності повторне звернення до суду про її стягнення не допускається, оскільки є рішення з цього ж питання суб'єкта владних повноважень, ухвалене в межах повноважень, наданих йому законом.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно з ч.2 ст.244-2 КАС України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Також, суд встановив, що Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси зверталося до Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та подало до виконання вимогу № Ф-8288 від 08.05.2014 року.
Постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 31.12.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві вимогу № Ф-8288 від 08.05.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси було повернено стягувачу та роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 31.12.2015 року.
На підставі зазначених норм, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 758,46 грн. є такими, що не можуть бути задоволеними.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись постановою Верховного Суду України від 03 жовтня 2013 року по справі № 21-359а13, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 94, 159-163, 183-2, 244-2 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя М.М. Кравченко
У задоволенні адміністративного позову відмовити.