Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 жовтня 2015 р. Справа №805/3490/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:
Постановлена у нарадчій кімнаті
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання - Ляшко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод»
до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС
у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю
представників сторін: від позивача - Шкориненко Т.Є., Гутова О.М.
від відповідача - Власенко І.В.
Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач), з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015 року за № 0000201501 з податку на додану вартість (надалі ПДВ) на загальну суму 334 905 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. За період січень, лютий 2015 року ним був реалізований металобрухт та відходи деревини, які він отримав від власної виробничої діяльності. У відповідності до вимог діючого законодавства зазначені господарські операції були відображені ним у податкових деклараціях з ПДВ за вказаний період у рядку 5 «операції, які звільнені від оподаткування». Позивач вважає, що має право на використання податкової пільги з моменту виникнення підстав для її застосування, тобто з 01.01.2015 року. Усі нормативно-правові акти не повинні суперечити Податковому кодексу України (надалі ПК України). Також посилається на вимоги ст.. 4, 7, 56 ПК України.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та посилається на наступне. Відповідач вважає, що позивач повинен був застосувати до вказаних господарських операцій 20% ПДВ, оскільки у період січень, лютий 2015 року був відсутній перелік металобрухту та відходів, які звільняються від оподаткування ПДВ. Такий перелік був затверджений Кабінетом Міністрів та набрав чинності лише 31.03.2015 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Позивач зареєстрований у якості юридичної особи 05.11.1996 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, код ЄДРПОУ 00165669, знаходиться на податковому обліку відповідача з 14.11.1996 року. Згідно свідоцтва № 100338637 є платником ПДВ.
20.02.2015 року позивачем до відповідача була надана податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року та від 19.03.2015 року податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року, у вказаних деклараціях позивачем були відображені операції з постачання відходів деревини та брухту чорних і кольорових металів по наступним контрагентам: ТОВ Фірма «Оскар», ТОВ «ВКФ «Мега-Мет» та ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання». Вказані операції позивач зазначив у податкових деклараціях у рядку 5 «операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)».
Відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ, за результатами якої складений акт від 21.07.2015 року за № 24/05-10-15-01/00165669, у якому зазначено, що позивачем занижені обсяги постачання по операціям на митній території України, оподаткованих ПДВ по ставці 20% у січні 2015 року на суму 1 563 920 грн. (ПДВ 312 784 грн.), у лютому 2015 року - 162 859 грн. (ПДВ 32 571,80 грн.), що призвело до порушення п. 30.3. ст.. 30, п. 185.1. ст.. 185, п. 193.1. ст.. 193, ст.. 194 з урахуванням п. 23 підрозділа 2 розділа ХХ Перехідні положення ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 05.08.2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201501, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 267924 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% у сумі 66981 грн.
При вирішенні питання про законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
У відповідності до вимог п. 1.1. ст.. 1 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
П. 4.4. ст.. 4 ПК України визначено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до п. 5.2. ст.. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
П. 7.3., 7.4. ст.. 7 ПК України передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.
У відповідності до вимог п. 56.21. ст.. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Згідно п. 30.3. ст.. 30 ПК України платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
П. 185.1. ст.. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно п. 193.1. ст.. 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах, зокрема, 20 відсотків.
Відповідно до п. 194.1. ст.. 194 з урахуванням п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Переліки відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 136 дію Постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 продовжено до 01.01.2017 року.
Згідно вимог ст.. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 136 офіційно опублікована та відповідно набрала чинності 31.03.2015 року.
Крім цього, згідно ст.. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених норм доводить, що суб'єкти владних повноважень та суд у своїй діяльності повинні, у першу чергу, керуватися саме законом, оскільки він має вищу юридичну силу. Закон, у даному випадку - ПК України, регулює відносини у сфері справляння податків та зборів, визначає права та обов'язки платників податків, зокрема, визначає право платника податків на податкову пільгу, а також визначає момент, з якого платник податку має право на податкову пільгу. ПК України також визначає умови презумпції правомірності рішень платника податків.
Законом з 01.01.2015 року до 01.01.2017 року платникам податків надано право на податкову пільгу - звільнення від оподаткування операцій з постачання, у тому числі, операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини. Але при цьому, перелік вказаних товарів набрав чинності лише 31.03.2015 року.
Суд зазначає, що перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини залишився незмінним; відсутність механізму реалізації норм ПК України, стосовно надання платникам податків податкової пільги, не позбавляє відповідача від виконання його норм та не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 20%.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист ДФС України «Про оподаткування податком на додану вартість», з огляду на те, що вказаний лист не є нормативно - правовим актом та носить лише рекомендований характер.
У даному випадку відсутнє порушення позивачем вимог ПК України, оскільки він у своїй діяльності керувався саме законом та правомірно застосував податкову пільгу з моменту виникнення підстав для її застосування, тобто з 01.01.2015 року, відповідно висновки відповідача є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.08.2015 року № К/800/21069/15.
Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідачем суду не доведена правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 487,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України», постановами Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 та від 25 березня 2015 року № 136, ст. 2, 9, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.08.2015 року № 0000201501 з податку на додану вартість на загальну суму 334 905 грн.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» судові витрати у сумі 487 грн. 20 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Маслоід О.С.