16 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3893/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Гіглави О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
31 серпня 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1761,80 грн.
Конверт з копією ухвали про відкриття скороченого провадження, направлений відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, яка зазначена у довідці УДМС України в Полтавській області, повернувся до суду з відміткою пошти від 05.10.2015 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.
Розглянувши подані позивачем документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, до 08.08.2014 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перебувала зареєстрованою в якості фізичної особи-підприємця; станом на момент виникнення спірних правовідносин остання також перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 5.1.3, 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Комсомольську Полтавської області не були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, які самостійно визначені останньою у поданому 10.02.2011 до управління звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік. Загальна заборгованість ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на квітень 2011 року становила 1816,80 грн. У подальшому, відповідачем із загального боргу в сумі 1816,80 грн сплачено 48,00 грн та 7,00 грн. Відтак, на даний час залишок боргу ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 1761,80 грн, що підтверджується копією картки особового рахунку останньої.
Згідно з частинами другою, третьою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
У зв'язку з несплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області на підставі положень статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесено вимогу від 22.07.2014 №Ф-9, якою відповідачу визначено недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 1761,80 грн. Вказана вимога направлялася на адресу ОСОБА_1 23.07.2014, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з журналу вихідної кореспонденції, що ведеться в управлінні в електронному вигляді.
Доказів оплати вказаної вимоги, її узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Суд встановлено, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 08.08.2014, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем 2 584 010 0003 000154, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 01.09.2015.
Разом з тим, у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою. ОСОБА_1, незважаючи на реєстрацію припинення її підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, у тому числі, і за зобов'язаннями по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли до припинення її підприємницької діяльності.
Таким чином, оскільки існування у відповідача боргу в сумі 1761,80 грн перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області доведено матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1761,80 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7 - 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області (код ЄДРПОУ 22529681, 39800, м. Комсомольськ, вул. Миру, буд. 24) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Гіглава