Справа № 815/4730/15
12 жовтня 2015 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю: секретаря - Мороз А.П.,
представника позивача - Айзенберга О.М.,
представника відповідача - Мальцева Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" (надалі - ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" або позивач) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (надалі - Одеська митниця ДФС або відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000008/1 від 19.05.2015 року; визнати заявлену позивачем митну вартість товару; визнати неправомірною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00021; змусити відповідача повернути протиправно одержану різницю за митне оформлення, а саме: 12285,21 грн.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 19.05.2015р. ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" через митного брокера заявило до митного оформлення на митному посту «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС товар - стрічка поліефірна, (МД 500060006/2015/003302). Декларантом визначено митну вартість товару за першим (основним) методом - за ціною контракту на рівні 873653 грн. Але митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500060006/2015/000008/1 та сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №500060006/2015/00021, в результаті чого позивачем надміру сплачено до Державного бюджету України 12285,21 грн. Рішення про коригування митної вартості та картку відмови представник позивача вважає протиправними, оскільки ціна товару підтверджується усіма наданими до митного оформлення документами, а розбіжності, на які вказує митний орган, не можуть свідчити про неправомірне заниження позивачем митної вартості товару.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема, представник відповідача зазначив, що у ході митного оформлення заявленого позивачем товару виявлено певні розбіжності у поданих документах, а саме місцезнаходження підприємства позивача. З метою уточнення митної вартості товару митницею проведено консультацію з декларантом та запропоновано декларанту надати до митного органу додаткові документи, які можуть підтвердити визначену позивачем вартість товару (виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини). Враховуючи, що декларант не надав жодних додаткових документів, суму різниці митних платежів від визначеною декларантом вартості товару, визначеної митним органом, забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 29502,03 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. За таких умов представник відповідача вважає оскаржуване рішення законним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.11.2010р. за №15561020000040475, основним видом економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (а. с. 24).
ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за №7954 з 11.11.2010р. та зареєстровано платником податку на додану вартість 23.11.2010р.за №372805415543 (а. с. 22, 24).
12.05.2015р. між ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" та ТОВ «Орлен» (Російська Федерація, м. Орел) у м. Орел укладено контракт №4838, відповідно до умов якого Постачальник - ТОВ «Орлен» - зобов'язується поставити продукцію власного виробництва, а Покупець - ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" - прийняти та сплатити продукцію «стрічка текстильна з синтетичних волокон» (надалі - Товар) у кількості, асортименті та за цінами згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною контракту, а також товаросупровідними документами (а. с. 67-70).
18.05.2015р. уповноваженою особою декларанта (ПП «Орбіта Транс Шипінг») Клаусом Д.М. заявлено до митного оформлення товар - «Стрічка текстильна із синтетичних волокон (100% поліефір). Тканини вузькі для виготовлення текстильних строп, стяжних систем. Використовується при будівництві, підйому та транспортуванні вантажів, та других галузях промисловості. Виготовлені шляхом взаємного переплетіння уточних і основних поліефірних ниток, з плоскими тканими кромками по обоїм сторонам, не ворсові, не пористі, не армовані, неслойні, без підкладки, стрічка ЛПЄС-060-7500, завширшки 60 мм, зелена - 90000 м.» (МД №500060006/2015/003226) (а. с. 98-99).
Митну вартість товару визначено за ціною договору (контракту), щодо товарів, які імпортуються (основний метод), на суму 807063,28 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, до митного оформлення надано наступні документи: міжнародна автомобільна накладна 067978 від 15.05.2015р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.05.2015р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 12.05.2015р., розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 14.05.2015р., рахунок-фактура (інвойс) №411 від 15.05.2105р., пакувальний лист №411 від 15.05.2015р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.05.2015р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №4838 від 12.05.2015р., договір про надання послуг митного брокера №б/н від 16.03.2015р., Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 15.05.2015р., сертифікат про походження товару форми СТ-1 RUUF 50450005174312217 від 15.05.2015р., інші некласифіковані документи (сертифікат якості №05/199 від 15.04.2015р.) (а. с. 100).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: у МД та картці обліку особи від 17.03.2015р. №500/2012/0000456 вказана адреса ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 80, кв.16, але у контракті від 12.05.2015р. №4838 та інвойсі від 15.05.2015р. №411 зазначено адресу ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" - 65026, Україна, вул. Грецька, буд. 44, офіс 27. Враховуючи виявлені розбіжності, старший державний інспектор Одеської митниці ДФС Шведін В.В. на підставі п. 3 ст. 53 МК України повідомив представника декларанта Клауса Д.М. про вимогу надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а. с. 102, зворотний бік).
Як зазначив представник декларанта Клауса Д.М., надати витребувані документи у 10-денний термін не уявляється можливим, про що зроблено письмову відмітку (а. с. 102, зворотний бік).
19.05.2015р. Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000008/1, відповідно до якого вартість товару визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів (збільшено на 252007,46 рос.рублів, що становить 104298,32 грн.) (а. с. 101).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення про коригування митної вартості є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно ч. 1 ст. 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ч. 1 ст. 53 МК України, згідно з якою контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, Одеською митницею ДФС здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, в ході якого встановлено, що подані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності.
Частиною 5 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Дослідивши надані до суду копії митної декларації №500060006/2015/003226 та зовнішньоекономічного контракту №4838 від 12.05.2015р., судом встановлено, що вказані документи дійсно містять інформацію про різну адресу ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ». Зокрема, у митній декларації зазначено адресу « 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд.80, кв. 16» у той час як контракт містить наступну інформацію про адресу підприємства позивача: « 65026, Україна, м. Одеса, вул. Грецька, 44, буд. 44, офіс 27» (а. с. 70, 63).
Враховуючи, що вказані документи - і митна декларація, і зовнішньоекономічний контракт є документами, які відповідно до положень ст. 53 МК України є документами, що підтверджують митну вартість товару, суд зазначає, що відповідач, встановивши наявність певних розбіжностей у даних документах, правомірно повідомив представника декларанта про необхідність подання додаткових документів.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем з метою вибору оптимального методу визначення митної вартості товарів проведено консультації з представником декларанта, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
При цьому суд не бере до уваги посилання представника позивача на отримання висновку Одеської регіональної ТПП, який підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що даний висновок надавався митному органу для підтвердження митної вартості товару.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що декларант не скористався своїм правом на подання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а також на вимогу Одеської митниці ДФС належних необхідних документів не надав, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв у межах повноважень в порядку та спосіб, встановлений законом.
За таких умов суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" та відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, зобовязання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано судом 16 жовтня 2015 року.
Суддя Л.М. Токмілова
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, зобовязання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано судом 16 жовтня 2015 року.
16 жовтня 2015 року.