Справа № 216/2481/15-к
Провадження № 1-кп/216/334/15
30.04.2015 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040770000013 від 27 березня 2015 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня-технічна, офіційно не працюючої, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджена: 31 січня 2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, 76 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, згідно зі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з випробуванням строком 1 рік, 28 травня 2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 80 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,
22 квітня 2015 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання підозрюваним указаних документів та угода про примирення між підозрюваним і потерпілим.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2015 року призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що вона, будучи раніше засудженою 28 травня 2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 80 годин громадських робіт, ніяких висновків для себе не зробила та продовжує умисно й злісно ухилятись від сплати встановлених рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 липня 2012 року коштів на утримання дитини (аліменти). Згідно виконавчого листа № 444/4189/12 від 5 липня 2012 року вона була зобов'язана щомісячно виплачувати аліменти на користь батька дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини доходів на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак тривало, систематично та наполегливо ухиляється від сплати аліментів, вуалюючи це лише періодичними подарунками, а саме: мобільний телефон б/у “Самсунг”, чоботи - 200 грн., 300 грн. на дитячий табір у літку 2014 року. Також, будучи неодноразово попереджена про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 164 КК України, що підтверджується підписками-попередженнями від 26 грудня 2014 року та 6 січня 2015 року, на облік до центру зайнятості не ставала. За період з 1 червня 2014 року до 31 березня 2015 року заборгованість по аліментах ОСОБА_4 складає 10 223 грн. 20 коп.
Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 липня 2012 року та необхідність сплати коштів на утримання дитини з 2013 року неофіційно працює прибиральницею в клінінговій компанії “Скарлет” і отримує заробітну плату в сумі 1 200 грн., але жодних платежів у рахунок сплати аліментів ОСОБА_4 навмисно не здійснює. Таким чином, заборгованість по аліментах за період часу з 5 липня 2012 року по 31 березня 2015 року зростає.
Злісне ухилення ОСОБА_4 від сплати аліментів у період часу з 1 червня 2014 року по 31 березня 2015 року призвело до виникнення заборгованості зі сплати коштів на суму, яка складає 10 223 грн. 20 коп., що перевищує суму виплати за шість місяців аліментних платежів, а саме сума заборгованості зі сплати коштів (аліментів) за 6 місяців складає 6 133 грн. 92 коп.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 з аліментних платежів, встановлених рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 липня 2012 року за № 444/4189/12, на утримання її доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 32 332 грн. 86 коп.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначався відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” та ст. 195 Сімейного кодексу України, а саме, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи з середньомісячної заробітної платні для даної місцевості.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164 КК України.
21 квітня 2015 року на стадії досудового розслідування між потерпілим та підозрюваним було досягнуто угоди про примирення, яку вони підписали, при чому підозрюваний безперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних вище обставин та кваліфікації.
За змістом угоди сторони погоджуються на призначення обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, у вигляді 120 годин громадських робіт.
Прокурор та потерпілий, кожен окремо, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги КПК України та КК України, просили її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив затвердити угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззаперечно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину за викладених обставин.
Перед затвердженням угоди учасникам кримінального провадження роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, відповідно до якої наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;
2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Згідно із ч. 5 ст. 474 КПК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання з'ясував в обвинуваченого, що він цілком розуміє:
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання з'ясував у потерпілого, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно із ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевірив угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Підстав для відмови в затвердженні угоди не вбачається, оскільки:
1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону;
2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) не існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Учасникам кримінального провадження роз'яснено, що відповідно до ч. 3 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим в підготовчому судовому засіданні згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України і призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами угоди міри покарання.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення, укладену 21 квітня 2015 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42015040770000013.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянку України, освіта середня-технічна, не працюючу, мешкаючу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджена: 31 січня 2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, 76 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, згідно зі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з випробуванням строком 1 рік, 28 травня 2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 80 годин громадських робіт, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, та призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції інстанції (у разі перебування під вартою).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Особливості та обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 394 та ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суддя ОСОБА_1