Справа № 216/2459/15-к
Провадження № 1-кп/216/332/15
29.05.2015 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040770000946 від 4 квітня 2015 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01.06.2006 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнено з випробуванням строком 1 рік (судимість погашена);
- 02.02.2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 1 місяцю обмеження волі. Звільнився 01.08.2012 року по відбуттю строку покарання;
- 31.07.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 31.07.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік, на шлях виправлення не став, у період відбування зазначеного покарання вчинив аналогічний умисний корисливий злочин.
26.03.2015 року в денний час доби ОСОБА_4 , діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинену хвірточку потрапив до приміщення літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем своєї реєстрації. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи в приміщенні вказаної літньої кухні, таємно з корисливих мотивів викрав бензопилу «Expert garden» вартістю 1 600 грн., яка належить ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майновий збиток на зазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, яке полягає в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час досудового розслідування, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.
Обвинувачений заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки він фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Прокурор дане клопотання підтримав.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його письмове клопотання. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.
Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мали місце діяння, які інкримінуються обвинуваченому. Ці діяння містять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні. Обставин, які обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який вчинив злочин під час випробувального строку, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під диспансерним наглядом у лікаря-нарколога з лютого 2015 року з приводу психічних поведінкових розладів унаслідок вживання психостимуляторів (синдром залежності), неодружений, непрацюючий, відшкодував завдану майнову шкоду, суд приходить до висновку про те, що досягти мети покарання, виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень без ізоляції останнього від суспільства не можливо, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.
Долю речового доказу суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати покарання, призначене за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2014 року, та призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років 2 місяців позбавлення волі.
Речовий доказ, а саме: бензопилу «Expert garden» вартістю 1 600 грн., повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції інстанції (у разі перебування під вартою).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1