Справа № 2-а-24/10
Провадження № -
11 січня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ушакової Н.С.
при секретарі - Слинько А.С.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка справу за
адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного
фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області
"Про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, про зобов'язання
вчинити певні дії", -
10.12.2009 року Семенов LB. звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що він, як особа, що має статус "дитина війни" має право на отримання за 2006,2007,2008, 2009 роки доплати до пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, але вищевказані виплати відповідачем проведені не були. Просив суд поновити пропущений строк позовної давності, оскільки він дізнався про порушення його прав під час висвітлення подій у пресі у зв'язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007 року, та визнати дії суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язати Васильківське районне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області виплатити йому щомісячну державну соціальну допомогу, як « дитині війни» за 2006,2007,2008, січень-жовтень 2009 року.
Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи тим, що з 12 січня 2005 року позивач отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При розрахунку пенсії основний розмір пенсії склав 744,13 грн. доплата за понаднормативний стаж - 38 грн. 08 коп., надбавка дітям війни - 49 грн. 80 коп., підвищення згідно Постанови Кабінету Міністрав України від 11.03.2009 №198 -29 грн. 40 коп. Разом - 860 грн. 41 коп.
Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року- «дітям війни» було передбачено підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч.17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 6 було зупинено.
У 2007 році ст. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет "у країни на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" також було зупинено та ст. 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційними.
Рішення про відновлення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, чинній до внесення змін до цього закону, Верховною Радою України не приймався та порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни неврегульований.
Розмір надбавки учасникам війни визначено ст. 14 Закону України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум визначається відповідно до ст.58 Заклну України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік «, відповідно до якого визначається розмір підвищення виплат «дітям війни».
Крім того, відповідач, мотивував відсутністю коштів для забезпечення таких виплат, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітей війни здійснюється за рахунок Державного бюджету, а Пенсійний фонд України є державним цільовим фондом, його кошти не повинні витрачатися на доплати до пенсій дітям війни, а тому він і не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян
Вислухавши пояснення представників сторін, за дорученнями, дослідивши матеріали прави, суд прийшов до наступного .
Судом встановлено, що позивач народився 20.08.1934 року , є «дитиною війни» в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада
2004 року № 2195-IV і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до статті 6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пункту 1 розділу IV "Прикінцеві положення" Закону України "Про соціальний захист дітей війни", цей Закон набрав чинності з 1 січня 2006 року.
З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік було зупинено на підставі пункту 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", внесені зміни відповідно до яких пункт 17 статті 77 виключено, а статтю 110 викладено в іншій редакції. Зокрема, встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Закони України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня
2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2006 рік" від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року. Оскільки ж до 19 січня 2006 року дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено, а пізніше Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни й ці пільги фактично запровадженні не були, тому суд прийшов до висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині виплат за 2006 рік.
Що стосується 2007 року, то на указаний період дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону), а також визначено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-
рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Що ж стосується нормативно-правової бази, яка регулює питання нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни в 2008 році, то до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107 (підпункт 2 пункту 41 розділу II) були внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") передбачена виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-
рп/2008 положення, зокрема, підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, з ухваленням Конституційним Судом України 9 липня 2007 року рішення № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 12
статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню.
А тому, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки ж дія Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" закінчується 31 грудня 2007 року, то й перерахунок та виплата доплати повинні проводитися до зазначеної дати.
З аналогічних правових підстав, підлягають задовольняю позовні вимоги щодо виплат за 2008 рік, оскільки позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 10-рп/2008.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення таких виплат, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітей війни здійснюється за рахунок Державного бюджету, а Пенсійний фонд України є державним цільовим фондом, його кошти не повинні витрачатися на доплати до пенсій дітям війни, а тому він і не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян, суд вважає непереконливим, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, що встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати доплати до пенсії позивачу, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладається
на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Висновок щодо необхідності здійснення виплат дітям війни саме органами Пенсійного фонду України підтверджується, зокрема, положеннями статті 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 71, 99-102,158-163 КАС України, суд-
1) Визнати причини пропущення строку звернення до суду ОСОБА_1 поважними, та поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
2) Позов ОСОБА_1 LB. до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
3) Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
4) Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В решті позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення неповному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.