Справа № 182/7538/15-к
Провадження № 1-кп/0182/756/2015
15.10.2015 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополь матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2015 р. за № 12015040340000488 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Запоріжжя, українця, громадянина України, без офіційної реєстрації, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого доньку ОСОБА_4 , 2008 р. народження, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 -
Обвинувачений ОСОБА_3 16.02.2015 року приблизно о 02-00 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння з метою незаконного заволодіння транспортним засобом за допомогою леза невеликого ножа відчинив замок на дверях водія автомобіля ВАЗ 2101 д/ н НОМЕР_1 , який знаходився біля буд. АДРЕСА_2 та, сівши в салон автомобіля, від'єднав ектродроти на замку запалювання, з'єднавши їх, завів двигун, після чого діючи навмисно таємно незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 вартістю 5000 грн., що належить потерпілому ОСОБА_6 , чим заподіяв йому матеріальну шкоду на вказану суму. Автомобіль відігнав в с. Вишетарасівка Томаковського району Дніпропетровській області, де в подальшому продав.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав у повному обсязі і показав суду, що у лютому 2015 р. він приїхав в с. Південне Нікопольського р-ну до своїх знайомих. Там вживав спиртні напої. Потім у нічний час він за допомогою леза невеликого ножа відчинив двері автомобіля ВАЗ 2101, який, як йому було відомо, належав потерпілому ОСОБА_6 , сів в салон автомобіля, за допомогою дротів завів автомобіль і проїхав в с. Вишетарасівка до свого знайомого. Там він знову вживав спиртні напої і, т.я. автомобіль йому не був потрібен, продав автомобіль за 1000 грн. Потім його знайшли працівники міліції і він показав, куди саме продав автомобіль, автомобіль вилучили та повернули потерпілому. У вчиненому він розкаюється.
У зв'язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена.
Дії обвинуваченого мають вірну правову кваліфікацію за ч.1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, вимоги ст.. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.. 12 КК України відносяться до середньої тяжкості; обставини справи; особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, відшкодування шкоди, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.
Але, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 2), 3) ч.1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Міра запобіжного заходу не обиралася.
Речові докази: викрадений автомобіль, який знаходиться у потерпілого ОСОБА_6 - залишити йому.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч.1 ст. 289 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі п 2), 3) ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання
ОСОБА_7 запобіжного заходу не обиралася.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази: викрадений автомобіль, який знаходиться у потерпілого ОСОБА_6 - залишити йому.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1