ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
23.01.07 Справа № 8/796н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, місто Антрацит Луганської області,
до Атнрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Антрацит Луганської області,
за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державної податкової адміністрації України у Луганській області, -
про скасування рішення, -
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, -довіреність НОМЕР_1;
від відповідача - Черевко Н.О. - головний державний податковий інспектор, - довіреність №2 від 09.01.07 року; Камишан Г.В. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №5 від 22.01.07 року;
від третьої особи - Копіцин С.В. -старший державний податковий ревізор-інспектор, - довіреність №1/10-228 від 19.01.07 року; Зеленов О.В. -головний державний ревізор-інспектор, - довіреність №2/10-228 від 19.01.07 року; Пономарьова Н.В. -старший державний податковий інспектор, - довіреність №37/10-228 від 27.12.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
скасування рішення Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -ОДПІ, - відповідач) НОМЕР_2, -оскільки воно суперечить чинному законодавству та порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.11.06 року у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) при зверненні до суду, позов було залишено без руху.
Після їх усунення порушень ухвалою суд від 05.12.06 року відкрито провадження по справі.
Відповідно до ст. 111 КАСУ попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 22.12.06 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 22.12.06 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державну податкову адміністрацію України в Луганській області (далі -ДПА, - третя особа).
За клопотанням представників сторін відповідно до вимог статті 41 КАСУ здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, наголосивши при цьому, що він вважає дії ОДПІ незаконними з огляду на те, що:
1)посадовими особами ОДПІ проведено перевірку за участю ОСОБА_3, яка була на той момент лише стажистом продавця;
2)виявлені під час перевірки грошові кошти у сумі 1217,15 грн. належали не позивачу, а саме ОСОБА_3, а тому фінансові санкції щодо приватного підприємця ОСОБА_1 застосовано безпідставно, оскільки працівники ОДПІ не розібралися у фактичних обставинах подій, що мали місце;
3)у судовому засіданні представник позивача став також стверджувати, що текст письмового пояснення «стажист продавця ОСОБА_3 »написала під диктовку працівників, які проводили перевірку.
Крім того, він у судовому засіданні, після дослідження усіх наявних доказів, заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою виклику та допиту в якості свідка продавця ОСОБА_4, а в якості позивача - СПД ОСОБА_1
Суд відмовив у його задоволенні, оскільки:
жодна з названих осіб не була присутня під час проведення перевірки;
будь-які об'єктивні докази правдивості показань свідка ОСОБА_3, які б підтверджували її показання та спростовували докази, надані відповідачем та третьою особою, у матеріалах справи відсутні;
такі докази не надані додатково ні свідком, ні позивачем, ні його представником.
Представники відповідача та третьої особи позов не визнали, про що зазначено у:
1)відзиві на позовну заяву ОДПІ (вих. №НОМЕР_3);
2)відзиві на позовну заяву по справі №8/796н-ад ДПА у Луганській області (вих. НОМЕР_4), -
при цьому кожен з них вважає, що фахівці ДПА та ОДПІ у спірній ситуації та при винесенні спірного рішення діяли у повній відповідності до чинного законодавства України.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, а також свідка ОСОБА_3, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1 20.10.2006 року фахівцями ДПА, на підставі посвідчень на право проведення перевірки ІНФОРМАЦІЯ_1, у присутності реалізатора магазинуОСОБА_3, здійснено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1, - позивач) щодо додержання ним у своїй діяльності чинного законодавства щодо наявності ліцензій на виробництво спирту етилового, на право проведення роздрібної і оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; цільового використання спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності сертифікатів відповідності та якості або сертифікатів про визнання; наявності свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, а також з інших питань, що регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні - у належній йому господарській одиниці -магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
В ході перевірки було виявлено факти:
продажу алкогольних напоїв (2 пляшок горілки «Хортиця Срібна»по ціні 15,80 грн. за 1 пляшку) та тютюнових виробів (1 пачки сигарет »по ціні 2 грн. 65 коп. за 1 пачку), а всього на суму 34,25 грн. - здійснено без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО),
невидачі покупцеві касового чеку на повну суму покупки;
невідповідності суми готівкових грошових коштів, які знаходилися у місці проведення розрахунків, Х-звіту по касі магазину, - а саме: фактично було виявлено готівкові грошові кошти у сумі 1302 грн. 00 коп., в той час, як згідно Х-звіту ця сума становить 50 грн. 60 коп., - або ж різниця складає 1251,90 грн. (за мінусом суми вартості придбаного товару -34,25 грн. -сума невідповідності готівки складає 1251,90 грн. -34,25 грн. = 1217,65 грн.).
1.1.Згідно додатку до акту перевірки -опису готівкових грошових коштів, які знаходилися на момент перевірки на місці проведенняи розрахунків (складеному особисто реалізатором ОСОБА_3) вищеназвана сума складала 1302,00 грн.
1.2.Реалізатор магазину ОСОБА_3 власноручно написала письмове пояснення, у якому повністю підтвердила факти наявності порушень, про які йдеться в акті перевірки.
Але у судовому засіданні вона пояснила, що працівники податкової служби (що вони є такими, вона дізналася від них через кілька хвилин), які купили у неї 2 пляшки горілки та пачку сигарет, продиктували їй, що саме треба їй писати у своєму письмовому поясненні.
Фактично ж вона дійсно не видала при покупці вищезгаданого товару касовий чек, бо тільки стажувался на продавця, працювала всього два чи три дні; належним чином користуватися касовим апаратом не вміла; продавець цього ж магазину ОСОБА_5 кудись вийшла з магазину ще до початку перевірки, а тому вона (свідок) навіть не знає, чи відомо їй про перевірку та її наслідки.
Частина грошових коштів, які зберігалися «у ящичку, під касовим апаратом», а саме: у сумі 1217,65 грн, - належать особисто їй; вона написала у поясненні, що ці гроші наче б то належать ОСОБА_1 і вона дала їх ОСОБА_3 для придбання товарів, - тільки тому, що так сказав перевіряючий (особисто ні на кого з них, присутніх у судовому засіданні, не вказала); вона говорила, що є стажистом продавця, а не продавцем, але перевіряючи на це не звернули увагу.
1.3.Як пояснили у судовому засіданні фахівці ДПА Зеленов О.В. та Копіцин С.В., вони склали акт перевірки та зафіксували у ньому виявлені порушення у відповідності з фактично виявленими обставинами; посаду ОСОБА_3 у акті вказали так, як вона сама себе назвала; вона ж, власноручно, на наданому їй ними чистому бланку пояснення, написала його так, як воно фактично є в матеріалах справи, при цьому пояснила, що гроші, які вона зберігала у ящичку під касовим апаратом. та які були виявлені під час перевірки, їй надала приватний підприємець ОСОБА_1 для придбання товарів.
Жодних вказівок про те, як писати своє пояснення, ніхто з них ОСОБА_3 не давав.
Дослідивши показання свідка ОСОБА_3, суд оцінює їх критично та не приймає до уваги в частині походження грошей, які виявлені у касі понад звітну суму, та в частині наче б то надання їй вказівок з боку фахівців ДПА щодо змісту письмового пояснення, оскільки вони не підтверджуються іншими матеріалами справи (про що буде сказано нижче - у наступному пункті цієї постанови), а сама свідок є особою зацікавленою, оскільки, як вбачається з обставин справи, намагається ввести суд в оману, про що свідчить надання нею взаємовиключних пояснень (у письмовому поясненні - та у судовому засіданні як свідок).
2.За результатами перевірки складено акт НОМЕР_5, з яким того ж дня ознайомлена продавець ОСОБА_3, яка підписала його без заяв і застережень та отримала примірник акту.
При цьому судом звернуто увагу на те, що ОСОБА_3 у рядку «Зауваження до акту перевірки»власноручно написала: «Немає»та розписалася; крім того, вона при підписанні акту також власноручно вказала, що вона є продавець; у додатку до акту перевірки -Опису готівкових коштів - ОСОБА_3 також власноручно іменує себе продавцем; а у тексті письмового пояснення від 20.10.06 року у розділі «При проведенні перевірки морального та фізичного тиску на мене не справлялось», - вона власноручно написала: «Не справлялось»- та розписалася.
2.1.Дані про ознайомлення з актом СПД ОСОБА_1 в акті відсутні.
3.Докази оскарження цього акту в адміністративному порядку у матеріалах справи також відсутні.
4. 09.11.2006 року ОДПІ у зв'язку з виявленими порушеннями чинного законодавства винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_6, згідно якому щодо СПД ОСОБА_1 за порушення вимог пунктів 1 та 13 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -ЗУ №265/95-ВР) на підставі пункту 1 ст. 17 та ст. 23 цього Закону застосовано штрафні санкції у сумі 6257,00 грн., а саме за:
невидачу касового чека на повну суму придбаних товарів -у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі проведення розрахункової операції без застосування РРО, - 34,25 грн. х 5 = 171,25 грн.;
незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - сумі коштів, зазначеній у Х-звіті РРО, - тобто 1217,15 грн. х 5 = 6085,75 грн.
ІІ. Заслухавши представників сторін, третьої особи, а також свідка ОСОБА_3, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги НЕ підлягають задоволенню з таких підстав.
1.Що стосується правомірності дій фахівців ОДПІ при проведенні перевірки та при прийнятті вищезгаданого рішення про застосування фінансових санкцій щодо СПД ОСОБА_1, то суд виходить з наступного.
1.1. Право Державної податкової служби України в особі Антрацитівської ОДПІ на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог податкового законодавства передбачено:
а)пунктами 1 та 2 ст. 10 Закону України від 05.12.1990 року №505-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі - ЗУ №505-ХІІ);
б)статтею 15 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -ЗУ №265/95-ВР);
в)статтею 16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі -ЗУ №481/95-ВР).
Наявними у справі доказами належним чином доведено, що фахівці ОДПІ 20.10.06 року спірну перевірку провели на законних підставах.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відповідачем та третьою особою на його стороні доводи позивача у цій частині спростовано.
2.Згідно статті 1 ЗУ №265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 цього Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Як видно з доказів, наведених вище у цьому рішенні, СПД ОСОБА_1 не дотримувалася у своїй діяльності вимог пункту 1 частини 1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР.
2.1.У пункті 13 частини 1 ст.3 цього Закону сказано, що
суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків - сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями.
Доказами, наявними у справі, також підтверджується факт порушення відповідачем по справі вимог пункту 13 ч.1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР.
2.2.У зв'язку з викладеним ОДПІ цілком правомірно застосовано правило пункт 1 ст.17 ЗУ №265/95-ВР, в якому сказано, що
за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
...1)у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих поcлуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
2.3. Статтею 22 ЗУ №265/95-ВР передбачено накладення фінансової санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, - сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
2.4.У ст.25 того ж Закону передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню СПД до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
3.Розрахунок суми фінансових санкцій відповідачем надано до справи.
4.Що стосується посилань позивача по справі, а також свідка ОСОБА_3 на те, що грошові кошти у сумі 1217,65 грн. не мають відношення до справи, оскільки належать особисто ОСОБА_3, - то суд їх не приймає до уваги в якості доказу, оскільки керується при цьому:
а)наявними у справі доказами, які об'єктивно не підтверджують правдивість її показань;
б)абзацом сьомим пункту 22 Порядку заняття торгівельною діяльністю та Правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №108 від 08.02.1995 року. в якому сказано:
забороняється зберігання у касі (грошовому ящику, сейфі) готівкових коштів, які не належать підприємству, а також особистих речей касира або інших працівників підприємства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, як того вимагає частина 2 ст. 71 КАСУ, заперечуючи проти позову, - належним чином довів законність та обґрунтованість дій своїх посадових осіб, які оспорює позивач.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 94 КАС України суд не стягує з позивача судові витрати, оскільки відповідачем не надано до суду доказів про їх наявність
На підставі викладеного, п.п. 1 та 13 частини 1 ст. 3, ст.17 та ст.22 ЗУ від 01.06.2000 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ст.ст.10, 11, 11-1 та 11.2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін та третьої особи у судовому засіданні 23.01.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 29.01.2007 року.
Суддя А.П.Середа
Помічник судді Є.С. Бубен
Надр. 4 прим.: Вих. №
1-до справи
2-позивачу 3
3-відповідача
4-третій особі