ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03 червня 2010 року № 2а-8627/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2 - народного депутата України
провстановлення адміністративного факту виходу народного депутата зі складу депутатської фракції
ОСОБА_1 звернувся з позовом до адміністративного суду, в якому просить "встановити адміністративний факт виходу народного депутата України ОСОБА_2, обраного до Верховної ОСОБА_3 України шостого скликання від виборчого блоку політичних партій - "ОСОБА_4 Тимошенко", зі складу депутатської фракції "ОСОБА_4 Тимошенко" у ОСОБА_3 України шостого скликання".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, вийшовши зі складу депутатської фракції ОСОБА_4 "Наша Україна - Народна самооборона" без письмового повідомлення про такий вихід головуючого на пленарному засіданні, порушивши при цьому частину третю статті 60 "Регламенту Верховної ОСОБА_3 України".
Згідно з частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду (пункт 4).
Відповідно до статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1), водночас суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7).
Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. При цьому інший суб'єкт цих правовідносин знаходиться у відносинах субординації з суб'єктом владних повноважень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача - народного депутата України, яка полягала в неповідомленні в письмовій формі головуючого на пленарному засіданні Верховної ОСОБА_3 України про його вихід з депутатської фракції, що встановлено частиною третьою статті 60 "Регламенту Верховної ОСОБА_3 України", затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року №1861-VI.
Обсяг повноважень, правовий статус народних депутатів України, визначений, зокрема, в Конституції України, Законі України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року №2790-XII. Разом з тим, порядок роботи Верховної ОСОБА_3 України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій, коаліції депутатських фракцій у ОСОБА_3, порядок підготовки і проведення сесій Верховної ОСОБА_3, її засідань, формування державних органів, законодавча процедура, процедура розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної ОСОБА_3 врегульований, в тому числі в "Регламенті Верховної ОСОБА_3 України".
Системний аналіз, наведених правових актів свідчить, що в спірних правовідносинах народний депутат України не наділений владними повноваженнями, не здійснює владні управлінські функції, відповідно не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України.
Процедура вступу народного депутата України до складу депутатської фракції, виходу його з такої фракції не є публічно-правовими правовідносинами в розумінні КАС України, вказані питання відносяться до внутрішньої діяльності Верховної ОСОБА_3 України, тому не можуть бути предметом розгляду адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства. Крім того, народний депутат України, не може бути притягнутий до юридичної відповідальності, згідно чинного законодавства, у разі виходу зі складу депутатської фракції. Такі дії народного обранця зумовлюються політичною доцільністю, відтак він несе політичну відповідальність перед виборцями, відповідною політичною партією, фракцією.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають розгляду адміністративними судами за правилами, встановленими КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відтак позивачу слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати ОСОБА_1. Позовні матеріали будуть повернуті позивачу після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Донець