ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
12.03.07 Справа № 10/391.
Суддя Мінська Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новопсковського відділення
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 3095 грн. 00 коп.
Представники сторін:
від позивача - Головіна Н.В. (дов. № 392/8/10 від 24.01.2007.),
від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю НОМЕР_1
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача до Державного бюджету суми фінансової санкції у сумі 3095 грн. 00 коп.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав.
Позивач звернувся до суду відповідно до ст. 12 ГПК України. Спір згідно положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) підвідомчий адміністративному суду і згідно ст. 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ підлягає розгляду господарським судом за правилами КАСУ.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд
05.11.2002 року державною районною адміністрацією Новопсковського району Луганської області ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, про що зроблено запис НОМЕР_2.
Новопсковським відділенням Старобільської МДПІ його зареєстровано як платника податків.
16.03.2006 року працівниками Старобільської МДПІ, на підставі посвідчень на право проведення перевірки НОМЕР_3, в присутності продавця Боровенської Тетяни Андріївни, здійснено перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого АДРЕСА_1, що належить СПД ОСОБА_1 (відповідачу у справі).
За результатами перевірки складено акт НОМЕР_4, з яким ознайомлено продавця магазину ОСОБА_3 та вручено його примірник, що підтверджується її підписом на ньому.
20.03.06 року з актом ознайомлено також СПД ОСОБА_1.
На підставі даного акту Старобільською МДПІ прийнято рішення НОМЕР_5, яким до приватного підприємця ОСОБА_1 за порушення вимог п.п. 1, 2 та 13 ст.3 Закону України від 01.06.2000 року №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі -Закон про РРО), - на підставі п.1 ст. та ст. 22 того ж Закону застосовано штрафні санкції у сумі 3095,00 грн.
Відповідач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення Старобільської МДПІ НОМЕР_6.
За даним позовом господарським судом Луганської області було порушено провадження у справі № 8/510н-ад і ухвалою від 06.07.2006. зупинено провадження у справі 10/391 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 8/510н-ад. Постановою господарського суду Луганської області від 19.08.2006. по справі № 8/510н-ад в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постанова не оскаржена, а відтак набрала законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, оскільки таку заяву не було подано.
Оцінивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:
Згідно пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 108 “Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення» (надалі - Постанова 108) передбачено, що касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ установленої форми на повну суму покупки, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з розрахунковим документом, також забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.
Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем пунктів 1,2,13 статті 3 Закону про РРО і правомірність нарахування штрафних санкцій в сумі 3095 грн. Законність рішення Старобільської МДПІ НОМЕР_6 встановлена судовим рішенням по справі № 8/510н-ад.
Статтею 17 Закону про РРО передбачено, що штрафні санкції за порушення вимог цього Закону застосовуються за рішеннями податкових органів.
Статтею 25 Закону про РРО передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню СПД до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. В зв'язку з несплатою відповідачем фінансових санкцій в установлений строк, у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом.
Відповідно до ст. 10 пункту 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» органи податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 3095 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 12.03.2007. і постановив задовольнити позов повністю.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.03.2007. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в доход Державного бюджету фінансові санкції в сумі 3095 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 19.03.2007.
Суддя Т.М.Мінська