1-кп/134/96/2015
Справа № 134/1663/15-к
15 жовтня 2015 року Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
представника потерпілого: ОСОБА_4
та обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль кримінальне провадження за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015020190000324 від 29.08.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздольне, Каланчацького району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні малолітня донька, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого:
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого:
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
28.08.2015 року ОСОБА_5 домовився зі своїм товаришем ОСОБА_6 про крадіжку насіння соняшнику з поля с. Соколівка, знаючи, що він там росте.
Реалізуючи свої злочинні наміри близько 15 години того ж дня, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли на поле № НОМЕР_1 площею 123 га, належного СТОВ КРЯЖ і К, на якому росте соняшник та яке розташоване в с. Соколівка, Крижопільського району Вінницької області. Прийшовши на вищевказане поле та маючи мету власної наживи і крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наломили соняшнику у кошику та почали його обмолочувати та складати насіння в мішки. Під час того, як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняли крадіжку обмолоченого соняшника з поля та мали йти з насінням соняшнику додому, щоб розділити його порівну, їх виявила охорона СТОВ КРЯЖ і К, цим саме злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Загальна вага соняшнику, яким намагалися заволодіти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 61 кг., вартістю 8 грн. 05 коп. за 1 кг. на загальну суму 491 грн. 05 коп.
26 вересня 2015 року були укладені угоди про примирення між потерпілим та підозрюваними, згідно яких обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнали свою винуватість у вчиненні зазначеного діяння, завдану матеріальну шкоду потерпілому повернули в повному обсязі.
Прокурор проти визнання угод не заперечувала.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Представник потерпілого також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення між потерпілим та обвинуваченими і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужою майна (крадіжці) вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладені угоди між потерпілим та обвинуваченими відповідають вимогам закону і не порушують законних прав та інтересів сторін.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і відповідає вимогам загальним засадам призначення покарання.
На підставі викладеного та ст.ст. 371, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 26 вересня 2015 року.
Затвердити угоду про примирення між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 від 26 вересня 2015 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і за його вчинення призначити йому узгоджену між сторонами міру покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Зобов'язати ОСОБА_5 відповідно до ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і за його вчинення призначити йому узгоджену між сторонами міру покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Зобов'язати ОСОБА_6 відповідно до ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Контроль за поведінкою засуджених покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Крижопільського району.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Крижопільський районний суд Вінницької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Вінницької області.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: