Справа № 761/8955/15-ц
Провадження №2/761/7733/2015
07 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі: Кріт І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -
У березні 2015 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива»(Відповідач, ПАТ « КБ «Фінансова ініціатива») про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, в якому просив: - стягнути з Відповідача на його користь суму вкладу з невиплаченими відсотками, в розмірі 8939,71 дол. США, витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн., моральну шкоду 20 000,00 грн.. (а.с.1-4).
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 01.04.2015 року вказану позовну заяву повернуто позивачу для подачі до належного суду, однак ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 02.07.2015 року за апеляційною скаргою позивача вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу повернуто для повторного вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2015 року по справі №761/8955/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів (а.с.31), дана справа визначена для розгляду судді Маліновській В.М., ухвалою якої відкрито провадження у цивільній справі, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2015р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.09.2014р. між ним та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було укладено Договір банківського вкладу № 51-в-16/344652, згідно п.2. якого, сума вкладу складає 8800,00 дол. США під 12,5% річних зі сплатою процентів щомісячно шляхом безготівкового перерахування на власний поточний рахунок вкладника. Депозитний рахунок вкладника ОСОБА_1 НОМЕР_1, а рахунок для виплати процентів та повернення вкладу в договорі зазначений НОМЕР_2. Згідно банківського платіжного доручення № 12723 від 15.09.2014р. на вкладний рахунок Позивача було перераховано 8800,00 дол. США. У подальшому 15.10.2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додатковий договір №1 до договору банківського вкладу № 51-в-16/344652 від 15.09.2014 року, згідно з якими вклад був поповнений на суму 75 дол. США та сума вкладу до договору з дати підписання цього додаткового договору становить 8875,00 дол. США і є невід'ємною частиною договору. З метою отримання всієї суми грошових коштів, що знаходяться на поточному рахунку, Позивач звернувся до Відповідача 10.03.2015 року з відповідною заявою з проханням повернути йому суму вкладу по закінчені дії договору 14.03.2015р., однак, 16.03.2015 року при зверненні до Філії банку Позивач отримав усну відповідь про відмову у поверненні депозиту у зв'язку зі скрутним становищем банку та з пропозицією пролонгувати дію договору від чого він відмовився.
Таким чином на час звернення до суду, як вказує Позивач, його права порушені Відповідачем, оскільки він не має можливості користуватися та розпоряджатися своїми грошовими коштами, а тому потребує судового захисту.
У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав частково та пояснив, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб йому було повернуто частину коштів в розмірі 194 601,51 грн. на підтвердження чого надав копію заяви на видачу готівки № 016Т016V04 від 11.08.2015 року.
З урахуванням цього Позивач надав у судовому засіданні надав новий розрахунок заборгованості відповідно до якого зазначив залишкову суму заборгованості в розмірі 32 440,00грн., моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн. та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.(а.с.49).
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15.09.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива»(в особі головного економіста Київського відділення №15) було укладено Договір банківського вкладу № 51-в-16/344652 (вклад «Цікавий»), за умовами якого Банк відкриває Клієнту депозитний рахунок НОМЕР_1 та відкриває рахунок для виплати процентів та повернення суми вкладу НОМЕР_2. Валютою вкладу є долар США. Сума вкладу 8800,00 дол. США. Відсоткова ставка 12,5% річних. Дата повернення вкладу 14.03.2015 року. у випадку пролонгації дата повернення 10.09.2015 року (а.с.36-37).
Також встановлено, що 15.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було укладено Додатковий договір №1 до договору банківського вкладу № 51-в-16/344652 від 15.09.2014 року, відповідно до умов якого вкладник поповнив вклад на суму 75,00 дол. США та таким чином загальний розмір вкладу становить 8875,00 дол. США, вказаний додатковий договір є невід'ємною частиною до Договору та вступає в дію з моменту його підписання(а.с.39).
Згідно платіжного доручення №12723 від 15.09.2014р. ОСОБА_1 перерахував на вкладний рахунок ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 8800,00 дол. США (а.с.38).
Згідно платіжного доручення від 15.10.2014р. ОСОБА_1 перерахував на вкладний рахунок ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 75,00 дол. США (а.с.40).
10.03.2015 року позивач звернувся до Відповідача з відповідною заявою з проханням повернути йому суму вкладу за вищезазначеним договором по закінчені дії договору 14.03.2015 року(штамп про отримання відділенням №15 за 10.03.2015р.) (а.с.41).
Відповідно до другої заяви ОСОБА_1 від 10.03.2015 року, вбачається відмова від можливості продовження строку вкладу, що передбачений п.2 Договору № 51-в-16/344652 від 15.09.2014 року (штамп про отримання відділенням №15 за 10.03.2015р.) (а.с.42).
Відповідно до копії виписки по рахунку для виплати процентів та повернення суми вкладу № НОМЕР_2, станом на 19.03.2015 року сума вкладу яка підлягає поверненню позивачу з нарахованими відсотками становить 8 939,71 дол. США (а.с.43, 50).
Разом з тим, копією заяви на видачу готівки № 016Т016V04 від 11.08.2015 року, підтверджується перерахування коштів як відшкодування згідно Реєстру Фонду гарантування (Фінансова Ініціатива») в розмірі 194 601,51 грн. на рахунок позивача ОСОБА_1, відкритий в АТ «ОТП Банк» (а.с.51).
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
З відкритих джерел загальновідомою є та обставини, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 № 408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.06.2015 прийнято рішення № 121 про запровадження з 24.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» (далі - ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива"), код ЄДРПОУ 33299878, МФО 380054, місцезнаходження: вул. Щорса, 7/9 м. Київ, 03150, Україна.
Як підтверджується копією заяви на видачу готівки № 016Т016V04 від 11.08.2015 року (а.с.51) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено виплату коштів ОСОБА_1 в розмірі 194 601,51 грн., що само собою є підтвердженням вищевказаному.
Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Статтею 1 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) визначено, що цим Законом встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.
Зокрема, згідно з п.п.1, 2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
З підстав, передбачених частиною першою статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Частиною другої цієї статті визначено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини першої статті 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Як встановлено у судовому засіданні у зв'язку з запровадженням в ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» тимчасової адміністрації, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виплачено Позивачу ОСОБА_1 грошові кошти в межах розміру відшкодування коштів, а тому на підставі наведеного та беручи до уваги положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача залишкової суми заборгованості в розмірі 32 440,00 грн..
Крім того, враховуючи той факт, що суд не вбачає підстав для задоволення основної вимоги Позивача про стягнення з Відповідача залишкової суми заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність у відмові в задоволенні і до додаткових вимог, оскільки відшкодування моральної шкоди договором не передбачено, а вимога про витрати на правову допомогу є похідною від задоволення основних вимог.
Таким чином, оскільки в ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, а тому Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним, а всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин з банком лише в тій частині, що не суперечить положенням спеціального закону, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів слід відмовити.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 509, 526, 610, 1058, 1060, 1075 ЦК України, ст.ст. 2, 76 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 1, 2, 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя: