Справа № 760/1533/14-ц
2-485/15
(заочне)
09 жовтня 2015 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Кошар А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, про визнання права спільної сумісної власності, визнання права власності,
26 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання 1/2 частини жилого будинку (квартира № 2), що знаходиться в місті Києві по АДРЕСА_4 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_7 та її - ОСОБА_1; визнання за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; визнання права власності по 1/4 частині цієї квартири № 2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3
25 червня 2015 року представник позивача подала до суду нову редакцію позовної заяви, збільшила вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (а.с. 201-203).
21 вересня 2015 року ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог та просила суд ухвалити рішення, яким визнати 1/2 частину жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_7 та її - ОСОБА_1; визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Києві (а.с. 217-218).
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер її брат ОСОБА_7 - власник 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 у м. Києві, залишивши заповіт на 1/2 частину будинку та 1/2 частину земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Проживаючи разом з братом, який хворів та потребував догляду, однією сім'єю, вона за його згоди та за власні кошти здійснила перебудову будинку, істотно поліпшила його, а саме: замінила всю сантехніку, здійснила облицювання кафелем санвузла, замінила двері, замінила електричні проводи, здійснила оздоблення внутрішніх стін будинку, здійснила перекриття даху метало черепицею, утеплила та оздобила зовнішні стіни будинку, замінила вікна. Внаслідок цього збільшилась площа будинку, він значно зріс в ціні.
Після смерті брата вона та його мати понесли витрати на його поховання, тому вважає, що вона набула право власності на 1/4 частину будинку, проте спадкоємці не визнають за нею це право.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2015 року за заявою стони позивача до участі в справі в якості співвідповідачів були залучені ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлений позов та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направив заяву з проханням справу розглядати за його відсутності. Зазначив, що позов визнає, претензій не має (а.с. 103).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлялась.
ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлялась.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 24 квітня 2015 року приватний будинок АДРЕСА_1 в м. Києві зареєстрований: 1/2 частина за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1978 року та 1/2 частина за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 02 квітня 2007 року (а.с. 106).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с .110).
Згідно довідки КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Центр обслуговування споживачів № 1 ОСОБА_7 був зареєстрований в АДРЕСА_5 з 28 квітня 2009 року по день смерті. На даний час у квартирі ніхто не зареєстрований (а.с. 112).
Відповідно заповіту від 25 грудня 2008 року ОСОБА_7 1/2 частину будинку та земельної ділянки на АДРЕСА_1 заповів в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 5799 (а.с. 145).
Згідно заповіту від 23 грудня 2013 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті все своє майно заповів у рівних частках ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зваричем О.І. і зареєстровано в реєстрі за № 2672 (а.с. 127).
Відповідач ОСОБА_2, син померлого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 року. звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М. з заявою про прийняття спадщини (а.с. 117).
15 квітня 20014 року до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М. з заявою про прийняття спадщини звернулася донька ОСОБА_7 - ОСОБА_3 (а.с. 136).
23 січня 2014 року ОСОБА_5, яка діяла в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_4, звернулася до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 (а.с. 129).
Свідоцтво про право на спадщину спадкоємці не отримували.
Позивач просить задовольнити позов з підстав, передбачених ч. 4 ст. 368 та ст. 392 ЦК України.
Згідно з ч. 4 ст.368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
З наведеної норми матеріального права вбачається, що спільною сумісною власністю є майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні кошти членів сім'ї.
На підтвердження своїх доводів позивач посилається на покази свідків та письмові докази.
Так, свідок ОСОБА_12 показав суду, що знає позивача і знав ОСОБА_7, оскільки виконував в будинку ОСОБА_7 ремонтні роботи в 2012 році. Фактично ремонтувався майже весь будинок. Всі розрахунки за виконані роботи проводила позивач. Вона їздила з ним в магазин за будівельними матеріалами. Говорила, що брала кредит на придбання деяких матеріалів. Договір на проведення робіт в письмовій формі вони не укладали. Чи приймали участь в будівництві інші особи йому невідомо. ОСОБА_7 під час ремонт говорив, що всі розрахунки за його проведення буде робити ОСОБА_1
Допитаний судом свідок ОСОБА_13 показав, що проживав з ОСОБА_7 на одній вулиці. Допомагав на вихідних у ремонті будинку в 2012 році. Ремонтували в будинку майже все. Про оплату за виконану роботу знає зі слів ОСОБА_1, яка йому говорила, що брала кредити. Чи хтось ще оплачував ремонт йому не відомо.
Свідок ОСОБА_14 показала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 її сусіди. Вони разом росли. Зі слів ОСОБА_1 знає, що та брала кредит на ремонт будинку, який проводився в 2012 році. З ОСОБА_7 з приводу ремонту не спілкувалася.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що з показів свідків не вбачається, що їм відомо про спільне проживання позивача з ОСОБА_7, як членів сім'ї, ведення ними спільного господарства та набуття в результаті цього 1/2 частини будинку. Свідки підтвердили факт проведення ремонтних робіт в будинку. Разом з тим свідки показали, що про проведення ремонту за кошти позивача їм відомо з її слів. Жоден свідок не підтвердив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 мали домовленість про створення спільної сумісної власності.
Позивач не надала жодного доказу, який би свідчив щодо періоду її проживання однією сім'єю з братом. У позовній заяві місцем її проживання вказана квартира АДРЕСА_3. За місцем проживання свого брата вона не була зареєстрована.
Про волевиявлення власника щодо переходу права власності на його 1/2 частину будинку свідчать складені ОСОБА_7 заповіти, в яких спадкоємицею ОСОБА_1 не значиться.
У п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що розглядаючи позови, пов'язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Для визначення члена сім'ї можуть використовуватись їх ознаки, наведені у статті 3 СК України, статті 1 закону України від 7 квітня 2011 року 1 «Про засади запобігання і протидії корупції».
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що члени сім»ї - особи, які перебувають під опікою, піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Позивач не надала суду доказів, які б свідчили про спільне проживання її та ОСОБА_7, що пов'язане спільним побутом, взаємними правами та обов'язками, набуття в результаті спільної праці та за спільні грошові 1/2 частини спірного будинку.
Суд вважає, що не свідчать про такі обставини та не є доказами на їх підтвердження і посилання сторони позивача на чеки про придбання матеріалів, якими сторона позивача підтверджує частину витрат на ремонт будинку. Також не є такими доказами і посилання на понесені витрати на поховання брата позивача - ОСОБА_7
З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись статтями 368, 392 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, про визнання права спільної сумісної власності, визнання права власності.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: