ун. № 2-3207/10
пр. № -
08 грудня 2010 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Величко Т.О. при секретарі Оберемко В.О.
ОСОБА_1
розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Третя особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Редакція Всеукраїнської газети «Вечірні Вісті» про захист честі і гідності та ділової репутації
Позивач у справі ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі і гідності та ділової репутації (а.с.232-240), посилаючись на те, що з жовтня 2000 року по теперішній час є адвокатом ОСОБА_7 міської колегії адвокатів та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Зазначала, що в листопаді 2008 року при розгляді дисциплінарною комісією адвокатури скарги ОСОБА_8, їй стало відомо, що гр. ОСОБА_3, також подала скаргу до дисциплінарної комісії адвокатури, з якою вона не перебувала у договірних відносинах. Зазначала, що скаргу у письмовому вигляді їй не надали, а заслухали гр. ОСОБА_3 в той же день, коли й гр. ОСОБА_8 Позивач зазначала, що на дисциплінарній комісії адвокатури в листопаді 2008 року ОСОБА_3 розповіла членам комісії, як ОСОБА_8 запропонувала написати до вказаної комісії скаргу на ОСОБА_2 та отримати моральну шкоду з неї, що вказано зафіксовано у протоколі, які підкреслюють неправдивість її висловів, викладених у скарзі ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі по тексту КМКДКА) від 25.11.2008 року. Позивач зазначала, що була здивована поведінкою гр. ОСОБА_3 та тим, що вона оговорювала від свого імені та від імені співвідповідача за довіреністю, а тому вирішила захищати свою честь і гідність та ділову репутацію у суді. Позивач зазначала, що на початку листопада 2006 року до неї як адвоката індивідуальної діяльності на прийом для отримання юридичної консультації та складення процесуальних документів звернувся гр.ОСОБА_4 зі своєю матір»ю з питання про встановлення факту прийняття спадщини. Посилаючись на похилий вік матері, ОСОБА_4 запропонував вступити з ним у договірні правовідносини, а фактично захищати у суді інтереси його матері, складати процесуальні документи та надавати консультації. Зазначала, що всі питання нею як адвокатом узгоджені були із ОСОБА_4 та його матір»ю і тому у присутності помічника ОСОБА_6 було укладено перший договір від 11.11.2006 року по справі про встановлення факту прийняття спадщини із погодженням винагороди по 500 грн. за судодень. Другий договір із ОСОБА_4 було укладено по цивільній справі про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на земельну ділянку з визначенням гонорару в 5000 доларів США в присутності ОСОБА_9 зазначала, що згідно поданої до КМКДКА скарги від 25.11.2008 року, у відповідачів до неї були претензії по договору від 11.12.2006 року. Зазначала, що нею було змінено юридичну адресу та з січня 2007 року вона виїхала з приміщення за адресою АДРЕСА_1 до приміщення за адресою м. Київ вул.Гарматна,39-в, про що було повідомлено всім клієнтам, з якими продовжувались договірні зобов»язання. Зазначала, що відповідачка ОСОБА_3 оформила довіреність на ведення справи у суді на її ім»я, у тому числі, на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Позивач зазначала, що особисто брала участь у судових засіданнях, деякі засідання були перенесені за її заявою, у зв»язку із не оплатою клієнтом послуг після проведеного фінансового звіту. Позивач зазначала, що після дослідження матеріалів справи на стадії судових дебатів, до офісу на прийом громадян з»явилась ОСОБА_3 зі своїм сином ОСОБА_4 з претензіями через те, що вона їх не повідомила, що в державі існує ще апеляційний та Верховний суд України, що інший адвокат їх проконсультував про можливі оскарження рішення суду, навіть якщо справу буде вийграно, а тому наполягали на розірванні договору в той же день з поверненням повної суми, що була передана як бюджетні кошти справи. Позивач зазначала, що повідомила відповідачів, що залишилось останнє судове засідання і кошти можуть бути відроблені та зробила акцент на тому, що в разі повернення коштів все рівно треба буде оплатити юридичні послуги згідно тарифів, що розлютило ОСОБА_3 Позивач зазначала, що в останнє судове вона не з»явилась, але завчасно суддю Святошинського районного суду м. Києва повідомила про те, що ОСОБА_3 відмовились від її послуг, а тому вона буде відсутня у призначений день розгляду справи. Позивач зазначала, що нею було написано та відправлено ОСОБА_3 фінансовий звіт. Через деякий час відповідачі приїхали до офісу за адресою м. Київ вул.Гарматна,39-в де ОСОБА_4 отримав на руки гроші у сумі 3900 доларів США, про що власноручно написав розписку, а 1100 доларів США було відраховано в рахунок оплати юридичних послуг.
Позивачка у позовній заяві з викладенням обґрунтувань зазначала, що викладені у скарзі ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та інтересах свого сина ОСОБА_4 вислови направлені на адресу КМКДКА, не відповідають дійсності та ганьблять її особу і підривають її ділову репутацію. І обставини викладені у зверненні ОСОБА_3 від 25.11.2008 року з поширенням недостовірної інформації є фактичними твердженнями, а не оціночним судженням у розумінні ч.2 ст. 471 Закону України «Про інформацію», а тому позивач вважає, що вислови відповідача ОСОБА_3, яка діє в інтересах свого сина ОСОБА_4, які не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, які виражені наступним чином: «..Посилаючись на приватні зв»язки ОСОБА_2 впевнила нас, що справа буде розглянута на нашу користь, навіть без нашої присутності і вона буде відстоювати наші інтереси». На думку позивача не відповідають дійсності вислови ОСОБА_3, яка діє в інтересах свого сина ОСОБА_4 «..з моменту підписання договору з ОСОБА_2 ми з сином неодноразово намагались зустрітись з нею, але вона уникала зустрічі з нами, аргументуючи своєю зайнятістю по іншим справам, впевнюючи нас, що судові засідання з незалежних від неї причин..». А також вислів ОСОБА_3 «..До цього часу ми з сином намагались по - людськи вирішити всі непорозуміння, але марно. Ми цинічно ошукані…». «.. про те, що дії ОСОБА_2 ставлять під сумнів порядність всіх адвокатів..». На думку позивача такі вислові є неправдивими та не підтверджені жодним належним доказом.
Позивач зазначала, що з приводу статті «Берегись адвоката», викладеній в №144 (2312), 2009 у Всеукраїнській газеті «Вечірні вісті» заявник (скаржник) ОСОБА_3 « ..Считающие себя потерпевшими ( в т.ч. й ОСОБА_3 никаких обещаных адвокатом услуг не получали.. Защитник позволяла себе вообще не являться на судебные заседания, не составляла третуемых запросив, жалоб и ходатайств..», «..Одним из наиболее непорядочных действий обмануте ( в т.ч. ОСОБА_10 называют невозврат специалистом вверенных ей оригиналов документов, крайне необходимых для решения вопросов потерпевших..», а тому з посиланням на обґрунтування викладені у позовній заяві просить суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити. Пояснюючи, що їх з сином ошукали, що позивачка не належно виконувала свої обов»язки, як адвоката, що позивачка не приходила у судові засідання, обіцяла про розгляд справи за їх відсутності і впевнювала у позитивному вирішення справи, яку вона вела.
Відповідач ОСОБА_4, належним чином повідомлений, у судове засідання не з»явився, заяв про поважні причини неявки до суду не подав. Відповідач ОСОБА_3 заперечувала по участь у судовому засіданні її сина відповідача ОСОБА_4
Треті особи належним чином повідомлені в судовому засіданні відсутні, про свою участь у судовому засіданні суд не повідомили, в матеріалах справи містяться пояснення (а.с.39-41 т.1).
Суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3 у справі, дослідивши письмові докази, надані сторонами у справі в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти, та подані у порядку ст. 131 ЦПК України до початку розгулу справи по суті встановив наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються нормами ст. 277-280 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.57 ЦПУ України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб,їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
З боку сторін у справі клопотань про вжиття заходів забезпечення доказів, у розумінні ст.ст.135-137 ЦПК України до суду не надходило.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, позивач у справі ОСОБА_2 на підставі рішення ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.10.2000 року видано Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №1547 ( а.с.14 т.1).
Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_3 звернулася до Голови ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів у листопаді 2008 року ( а.с.15,16 т.1), з письмовою скаргою у якій стверджувала щодо дій адвоката ОСОБА_2 з приводу невиконання умов договору про юридичне та консультаційне обслуговування від 01.12.2006 року, а також стверджувала про вислови адвоката ОСОБА_2, які на її думку мали місце, що є предметом розгляду, і які позивач у справі просить суд визнати такими, що не відповідають дійсності та ганьблять її особу та підривають її адвоката ОСОБА_2 ділову репутацію наступні вислови гр. ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та інтересах співвідповідача ОСОБА_4, а саме: «..Посилаючись на приватні зв»язки ОСОБА_2 впевнила нас, що справа буде розглянута на нашу користь, навіть без нашої присутності », «..з моменту підписання договору з ОСОБА_2 ми з сином неодноразово намагались зустрітись з нею, але вона уникала зустрічі з нами, аргументуючи своєю зайнятістю по іншим справам, впевнюючи нас, що судові засідання з незалежних від неї причин..»., «..До цього часу ми з сином намагались по - людськи вирішити всі непорозуміння, але марно. Ми цинічно ошукані…». «.. про те, що дії ОСОБА_2 ставлять під сумнів порядність всіх адвокатів..»
Судом встановлено, що згідно договору про юридичне та консультаційне обслуговування від 11.11.2006 року (а.с.18,19 т.1) укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адвокат прийняв на себе зобов»язання представляти інтереси матері замовника в Святошинському районному суді м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12.
Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченої довіреності (а.с.24 т.1) від 10.11.1006 року ОСОБА_3 на підставі попереднього усного договору уповноважила гр.гр. ОСОБА_2,ОСОБА_6, ОСОБА_5 представляти її інтереси і вести від її імені справи в усіх установах та організаціях без винятку, у тому числі у судах всіх інстанцій з правами наданими стороні та третій особі, стягувану чи боржнику у справі. Відповідач у справі не повідомила суд, чи скасовано було нею вказану довіреність.
У судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що позивачем на виконання договірних стосунків про надання юридичних та консультаційних послуг було складено процесуальні документи, а саме позовні заяви ( а.с.20-22 т.1), про що у судовому засіданні не заперечувала відповідач ОСОБА_3, та представництво інтересів у Святошинському районному суді м. Києва.
У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що відповідачка ОСОБА_3, на стадії судового розгляду у Святошинському районному суді м. Києва після дослідження матеріалів справи на стадії судових дебатів, з»явилась до офісу на прийом громадян зі своїм сином ОСОБА_4 з претензіями через те, що вона їх не повідомила, що в державі існує ще апеляційний та Верховний суд України, що інший адвокат їх проконсультував про можливі оскарження рішення суду, навіть якщо справу буде виграно, а тому наполягали на розірванні договору в той же день з поверненням повної суми, що була передана як бюджетні кошти справи. Представник позивача зазначав, що в останнє судове засідання адвокат ОСОБА_2 не з»явилась, але завчасно повідомила суддю Святошинського районного суду м. Києва про те, що ОСОБА_4 відмовились від її послуг, а тому вона буде відсутня у призначений день розгляду справи. Представник позивача зазначав, що позивачем було 08.04.2008 року написано та відправлено ОСОБА_3 фінансовий звіт. Через деякий час відповідачі приїхали до офісу за адресою м. Київ вул. Гарматна,39-в де ОСОБА_4 отримав на руки гроші у сумі 3900 доларів США, про що власноручно написав розписку, а 1100 доларів США було відраховано в рахунок оплати юридичних послуг. Представник позивача зазначав, що 26.10.2007 року сторони договору від 11.12.2006 року приватній підприємець ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підписали договір про розірвання договірних відносин та узгодили суму гонорару, який підлягав поверненню ( а.с.28 т.1).
Судом встановлено, що згідно розписки (а.с.29 т.1) ОСОБА_4 отримав на руки 09.05.2008 року на виконання договору 3900 доларів США та сторона позивача не має матеріальних претензій до адвоката ОСОБА_2, оригінал довіреності від 10.11.2006 року отримав на руки. Відповідачі у справі суд не повідомили, що розписка є недійсною. Відповідачка у судовому засіданні пояснювала, що її син ОСОБА_4 не має ніякого відношення до відносин адвоката ОСОБА_2 та її ОСОБА_3Я, повідомила суд, що адвокат ОСОБА_2 не з»являлась у судові засідання, що її помічники повідомляли, що судові засідання не відбудуться і у суд йти не потрібно. Відповідачка ОСОБА_3, у судовому засіданні висловлювалась що, таких адвокатів необхідно вбивати, які обманюють людей, а також повідомила суд, що все що нею написано було у скарзі на ім»я Голови ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів у листопаді 2008 року є правдою, бо вона у житті каже лише правду.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3Я та її син ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_2 договору доручення у розумінні ст. 1000 ЦК України про зобов»язання вчинення від імені та за рахунок другої сторони певних юридичний дій не укладали.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3 зверталася до органів внутрішніх справ, щодо неналежного виконання з боку адвоката ОСОБА_2 договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 11.11.2006 року , але згідно Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.41,42 т.2) в порушенні кримінальної справи за заявами, у чому числі, ОСОБА_10 за ст.190 КК України відмовлено. Доказів про оскарження вказаної постанови ОСОБА_3 суду подано не було.
Судом встановлено, що згідно рішення КМКДКА від 28.05.2009 року (а.с.51 т.1) за результатами скарги ОСОБА_3 дисциплінарну скаргу закрито у зв»язку із закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Судом встановлено, що рішення КМКДКА від 28.05.2009 року (а.с.52-53 т.1) скаргу ОСОБА_13 задоволено до адвоката ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Судом встановлено, що згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (а.с.111-113 т1) скаргу ОСОБА_2 задоволено вищевказані рішення КМКДКА від 28.05.2009 року скасовані.
Судом встановлено, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2010 року ( а.с.33,34 т.1) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_3 відмовлено.
Згідно ч.1 ст. 277 ЦК України зазначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Судом встановлено, що позивач адвокат ОСОБА_2 листом від 30.01.2009 року (а.с.63) зверталася до відповідача ОСОБА_3 про надання відповіді та спростування викладеною нею недостовірною інформацією у скарзі КМДКА, та пропонувала вирішити спір у досудовому порядку. Про існування вказаного листів відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала.
Згідно ч.3 ст. 277 ЦК України передбачено, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до ч.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) ощирення інформації, що порушує особисті немайнові права тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте не майнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем у справі до суду було подано письмові заперечення проти позову (а.с.54-59 т.1, а.с.11-18 т.1) але не було надано суду доказів на підтвердження заперечень проти позову, або щоб суд міг вважати, що відбулося поширення, саме достовірної інформації, що є предметом спору.
Як вбачається із матеріалів справи, пояснень сторін у справі, що факти викладені у скарзі на ім»я Голови ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів у листопаді 2008 року (а.с.15,16), з наступними твердженнями гр. ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та інтересах співвідповідача ОСОБА_4, а саме: «..Посилаючись на приватні зв»язки ОСОБА_2 впевнила нас, що справа буде розглянута на нашу користь, навіть без нашої присутності », «..з моменту підписання договору з ОСОБА_2 ми з сином неодноразово намагались зустрітись з нею, але вона уникала зустрічі з нами, аргументуючи своєю зайнятістю по іншим справам, впевнюючи нас, що судові засідання з незалежних від неї причин..»., «..До цього часу ми з сином намагались по - людськи вирішити всі непорозуміння, але марно. Ми цинічно ошукані…». «.. про те, що дії ОСОБА_2 ставлять під сумнів порядність всіх адвокатів..» на думку суду були поширені ОСОБА_3, щляхом їх викладення у письмовій скарзі, про що відповідач ОСОБА_3 не заперечувала у судовому засіданні. Відповідачі у справі не надали суду доказів, що інформація про адвоката ОСОБА_2, яка викладена у їх скарзі до КМДКА у листопаді 2008 року, що є предметом спору викладена правдиво тобто містить відомості про події та явища, яки існували і про них відповідають дійсності.
Відповідачі у справі не надали суду належних доказів, щодо предмету доказування в підтвердження заперечень проти позову, а також не повідомили суд та не надали докази про підстави звільнення від доказування у прядку ст. 61 ЦПК України, які б суд міг врахувати, як підтвердження заперечень проти позову.
Судом встановлено, що згідно матеріалів справи ( а.с.66-70,226-23 т.1) у Всеукраїнській газеті «Вечірні вісті» №144 (2312),2009 року у статті «Берегись адвоката» висвітлено, що гр. ОСОБА_14, ОСОБА_10 та інші зверталися до ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргами на шахрайські на їх думку дії адвоката ОСОБА_2 з наступними висловами : «… Считающие себя потерпевшими ( у тому числі й ОСОБА_3Я.) никаких обещаных адвокатом услуг не получали … Защитник позволяла себе вообще не являться на судебные заседания, не составляла требуемых запросив, жалоб, ходотайств..», « ..Одним из наиболее непорядочных действий обмануте (у тому числі й ОСОБА_3Я.) называют невозврат специалистом вверенных ей оригиналов документов, крайне необходимых для решения вопросов потерпевших..».
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_15 повідомила суд, що ніяких звернень до редакції Всеукраїнської газети «Вечірні вісті» не надсилала, хоча з висловами у вказаній статті згодна, та повідомила суд, адвокат ОСОБА_2 обманювала багатьох людей. Відповідачі також не повідомили суд, які саме оригінали документів не було повернуто ОСОБА_2
Відповідно до ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані із порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч.4,3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідачі у справі до суду із позовами до ОСОБА_2 про стягнення коштів на невиконання договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 11.11.2006 року не зверталась. У цьому проваджені зустрічний позов не подавали.
А тому, суд дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення сторін у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об»активному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, вважає що вислови ОСОБА_10 викладена у скарзі до КМДКА у листопаді 2008 року, що є предметом спору не відповідають дійсності, тобто місять відомості про події та явища, які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені), а тому позов доведений та підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають відшкодуванню у порядку ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 277-280 ЦК України, ст.ст.3,10,11,57-61,208, 209,212-215,218,294 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи», суд
Позов задовольнити.
Визнати такими, що не відповідають дійсності та ганьблять особу позивача, як адвоката ОСОБА_2, ділову репутацію наступні вислови гр. ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та інтересах співвідповідача ОСОБА_4, у їх скарзі направленої до ОСОБА_7 міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: «..Посилаючись на приватні зв»язки ОСОБА_2 впевнила нас, що справа буде розглянута на нашу користь, навіть без нашої присутності », «..з моменту підписання договору з ОСОБА_2 ми з сином неодноразово намагались зустрітись з нею, але вона уникала зустрічі з нами, аргументуючи своєю зайнятістю по іншим справам, впевнюючи нас, що судові засідання з незалежних від неї причин..»., «..До цього часу ми з сином намагались по - людськи вирішити всі непорозуміння, але марно. Ми цинічно ошукані…». «.. про те, що дії ОСОБА_2 ставлять під сумнів порядність всіх адвокатів..».
Визнати такими, що не відповідають дійсності та ганьблять особу позивача, як адвоката ОСОБА_2, ділову репутацію наступні вислови гр. ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та інтересах співвідповідача ОСОБА_4, у її скарзі направленої до редакції Всеукраїнської газети «Вечірні Вісті» та використані у статті «Берегись адвоката»: «… Считающие себя потерпевшими (у тому числі й ОСОБА_3Я.) никаких обещаных адвокатом услуг не получали … Защитник позволяла себе вообще не являться на судебные заседания, не составляла требуемых запросив, жалоб, ходотайств..», « ..Одним из наиболее непорядочных действий обмануте (у тому числі й ОСОБА_3Я.) называют невозврат специалистом вверенных ей оригиналов документов, крайне необходимых для решения вопросов потерпевших..».
Стягнути з ОСОБА_3, дата народження не відома, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, дата народження не відома, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 пб, ідентифікаційні коди не відомі, солідарно, на користь ОСОБА_2, дата народження не відома, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 державне мито у розмірі 8 ( вісім грн.) 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.
Суддя: Т.О. Величко