пр. № 2-о/759/410/15
ун. № 759/14229/15-ц
про повернення позовної заяви
09 вересня 2015 року м. Київ Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа - Дванадцята київська державна нотаріальна кантора,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, за якою просить встановить факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2, з вересня 2007 року по день смерті останнього в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з ч.1 статті 257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено обов'язок громадянина України, а також іноземця чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зареєструвати місце проживання протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання.
Відомості про місце проживання та місце перебування особи згідно зі ст. 3 цього ж закону, вносяться до таких документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
З доданих до заяви матеріалів вбачається, що згідно з паспортними даними ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1.
Належних даних про інше місце проживання заявника матеріали заяви не містять.
Тому, з урахуванням того, що юрисдикція Святошинського районного суду м. Києва поширюється лише на територію Святошинського району м. Києва, приходжу до висновку про непідсудність справи.
За таких обставин, заяву, відповідно до ст.121 ЦПК України, слід повернути заявнику, для подання до належного суду.
Разом з тим, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп. за квитанцією № 19 від 04.09.2015р..
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19.11.2013 р. №590 -VII, сплачена сума судового збору повертається в разі повернення заяви або скарги.
Тому, вважаю за необхідне винести ухвалу про повернення позивачу судового збору.
Керуючись ст.ст. 121, 209, 257 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, разом з усіма доданими матеріалами повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що з приводу порушеного питання він може звернутись до суду за місцем реєстрації місця проживання або перебування.
Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк - ГУ ДКСУ в м. Києві) ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., сплачених за квитанцією № 19 від 04.09.2015р..
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва через святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Сенько М.Ф.