Справа № 2607/11284/12
Категорія 36
24 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Войтенко Т. В. ,
при секретарі -Злобарю А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, третя особа: ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності та об»єкти нерухомого майна, Головне Управління юстиції в м.Києві про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно,-
У вересні 2012 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
Відповідно до уточненої позовної заяви (а.с.52-53), вимоги обґрунтовуються тим, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх покійним батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, належала на праві власності в рівних долях по 1/4 частці квартира АДРЕСА_1.
Після смерті ОСОБА_4, належна йому 1/4 частка в даній квартирі, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2004 року, була успадкована трьома спадкоємцями, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме по 1/12 частки.
Однак, ОСОБА_5 в зв'язку зі смертю, не встигла зареєструвати за собою успадковану від ОСОБА_4 1/12 частку квартири.
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну їй на праві власності (належним чином зареєстровану) 1/4 частку в квартирі та 1/12 частку в квартирі, яку ОСОБА_5 успадкувала від ОСОБА_4, але не встигла зареєструвати у зв»язку зі смертю.
Після звернення позивачів до Четвертої київської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на успадковану але не зареєстровану у відповідному порядку частку на квартиру.
За таких підстав позивачі звернулись до суду з даним позовом, в якому просять встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5, яка померла 13 лютого 2012 року, а саме: 1/12 частки в квартирі АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, який помер 08 червня 2001 року.
В порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5 визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних долях на 1/12 частину (по 1/24 частці кожному) в квартирі АДРЕСА_2, що прийнята ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4.
У судове засідання представник позивачів не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. При ухваленні рішення покладалася на розсуд суду (а.с. 46).
Представники третіх осіб в судове засідання не з»явились. Про розгляд справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності (а.с. 55, 63) .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх покійним батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, належала на праві власності в рівних долях по 1/4 частці квартири АДРЕСА_3 (а.с.17).
8 червня 2001 року помер ОСОБА_4 та після його смерті відкрилася спадщина на 1/4 частину квартири.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2004 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадковано 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Як встановлено у судовому засіданні, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкоємці не зареєстрували своє право власності на спадкове майно в ОСОБА_3 міському БТІ.
Разом з тим, 13 лютого 2012 року ОСОБА_5 померла (свідоцтво про смерть серії І-БК №230132 видане відділом реєстрації смерті у м.Києві 16 лютого 2012 року (а.с. 19), так і не зареєструвавши за собою успадковану від ОСОБА_4 1/12 частину квартири.
Як спадкоємці першої черги, позивачі звернулися до Четвертої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак оформити у спадок 1/12 частину квартири, що повинна була успадкувати їхня матір після смерті батька, не змогли, оскільки листом №1331/02-14 від 08 вересня 2012 року Четверта ОСОБА_3 державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлої ОСОБА_5 через відсутність зареєстрованого за ОСОБА_5 права власності на 1/12 частину квартири.
Така відмова стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 р., який діяв на момент смерті ОСОБА_4, для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до ст. 549 цього Кодексу спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 фактично вступила в управління спадковим майном після смерті чоловіка ОСОБА_4, отримала Свідоцтво про право на спадщину 17 грудня 2004 року, однак не зареєструвала своє право власності, а відтак є підстави вважати доведеним факт прийняття спадщини ОСОБА_5, а саме: 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 08 червня 2001 року.
За таких обставин, успадковане ОСОБА_5, але не оформлене майно у вигляді 1/12 частини квартири, увійшло до спадщини, що відкрилася після її смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як діти померлої, є спадкоємцями першої черги за законом.
За таких обставин, вони як спадкоємці першої черги повинні набути право власності на спадкове майно після смерті матері та з формальних причин не можуть здійснити це за відсутності оформлених правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.
Відповідно до ч. 1 ст.328 ЦК України. право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З огляду на те, що позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, чим дотрималися порядку її прийняття, встановленого ст. 1269 ЦК України, однак не оформили її через відсутність правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потрібно задовольнити та встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 у вигляді 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 08 червня 2001 року.
А також, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 право власності по 1/24 частині квартири АДРЕСА_4, що прийнята ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 328, 1261, 1278, 1296 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3-14, 60, 88, 209, 213- 215, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 у вигляді 1/12 частки в квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 08 червня 2001 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на 1/24 частину квартири АДРЕСА_3, що була прийнята ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 у вигляді 1/12 частини квартири.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на 1/24 частину квартири АДРЕСА_3, що була прийнята ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 у вигляді 1/12 частини квартири.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_6