ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
22 березня 2007 р.
Справа № ПА-10/7
Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів, призначеної згідно з розпорядженням голови суду від 18.01.07р.:
Головуючої судді Шелест С.Б.
Суддів: Шіляк М.А.
Фанди О.М.
При секретарі судового засідання: Бабінець У.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»
78500, с. Поляниця, Яремчанської міськради
поштова адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 6
до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції в м. Яремча
78500, м. Яремча, вул. Свободи, 266;
2. Головного управління Державного казначейства України
в Івано-Франківській області
м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 14
про: зобов»язання Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області надати бюджетне відшкодування у розмірі 18731062 грн. 21коп., шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ТзОВ «Скорзонера».
За участю представників сторін:
від позивача: Кричун В.В. - представник, (довіреність 21/01-01 від 21.01.06р.);
від відповідачів: 1. Жмудінський В.П. - головний державний податковий інспектор,
(довіреність № 1452/10/10-17 від 31.05.06р.);
Мойсишин Г.М. - старший державний податковий інспектор,
(довіреність № 1241/9/10-17 від 03.03.07р.);
Струс А.Я. - старший державний податковий інспектор,
(довіреність № 1234/9/10-22 від 03.03.07р.);
2. Шикиринець Л.М. - т.в.о. нач. юр. відділу ГУДКУ,
(довіреність № 4-07/328 від 02.02.07р.)
В справі приймає участь прокурор -Савчук Л.Є. (посвідчення № 36 від 01.03.02р.)
ТзОВ «Скорзонера» звернулося до суду з позовом про повернення з державного бюджету через Відділення держказначейства у м.Яремча бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 18 791 036,21 грн.
Позивач в судовому засіданні 05.03.07р.подав заяву (вх. № 1711 від 05.03.07р.) про зміну предмета позову, в якій просить суд зобов»язати Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»бюджетне відшкодування у розмірі 18 731 062,21 грн., шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ТзОВ «Скорзонера». В частині позовних вимог щодо сум бюджетного відшкодування за серпень 2005 року у розмірі 59 974 грн. просить позов залишити без розгляду.
Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду, а відповідно до п.5 ч.1 ст.155 КАС України, - вправі відкликати позовною заяву.
Таким чином, заява позивача № 1711 від 05.03.07р. підлягає прийняттю та розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав змінені згідно з заявою вимоги, мотивуючи тим, що право позивача на бюджетне відшкодування, а саме: на повернення відповідних коштів з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою ПДВ, регламентоване ст.1.8. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р., а також тим, що недотримання відповідачами вимог п.7.7. ст. 7 Закону України »Про податок на додану вартість», а саме нездійснення у встановлений п.п.7.7.5. та п.п. 7.7.6. строк відшкодування ПДВ, порушує права ТзОВ «Скорзонера».
Відповідач 1 - Державна податкова інспекція в м. Яремча позов заперечує, вказуючи на те, що адміністративний позов згідно заяви позивача про зміну позовний вимог не містить вимог до ДПІ, таким чином ДПІ не може бути відповідачем у справі в розумінні КАС України.
Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області позов заперечує, вказуючи на те, що не порушувало прав позивача, в зв»язку з тим, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Головним Управлінням Держказначейства N 209/72 від 02.07.97 від 18.07.97р. за N 263/2067, підставою для здійснення органами Державного казначейства України відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість є висновки податкових органів або рішення суду. ДПІ не надавало висновку про відшкодування спірної суми, судового рішення з цього приводу до Держказначейства не надходило, в зв»язку з чим відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позову.
Прокурор підтримує заперечення відповідачів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.
Протягом 2005-2006рр. позивач подав до ДПІ в м.Яремча декларації з ПДВ, зазначаючи у них від»ємне значення податку. Податкова інспекція щомісячно проводила виїзні позапланові перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах відповідними актами перевірки. Протягом зазначеного періоду проводились часткові відшкодування ПДВ. З листопада 2006р. здійснення бюджетного відшкодування припинено.
Станом на 01.01.07р. сума заборгованості держави за бюджетним відшкодуванням з ПДВ за даними Товариства, без врахування бюджетного відшкодування за серпень 2005р., яке було підставою винесення податкового повідомлення-рішення від 07.02.07р. і оспорюється позивачем в адміністративному порядку, - становить 18 731 062,21 грн.
За даними податкової інспекції, в ході проведення перевірок , в тому числі зустрічних, суми ПДВ, які задекларовані позивачем до відшкодування на момент розгляду спору частково не підтверджуються з різних причин, зокрема, з причин неодержання відповіді щодо фактичного надходення сум ПДВ до бюджету на момент завершення перевірки.
Відповідач 1 - Державна податкова інспекція заперечує можливість звернення до суду з вимогою про повернення бюджетної заборгованості, в зв»язку з тим, що така можливість не передбачена ст.7 Закону України »Про податок на додану вартість».
На вимогу суду, податковою інспекцією подана довідка від 21.03.07р. № 1624/9/190 про те, що станом на 21.03.07р. сума невідшкодованого податку на додану вартість по ТзОВ «Скорзонера»становить 49913671,30 грн., в тому числі підтверджена документальними перевірками 26898485,31 грн. При цьому, з довідки не вбачається, яка частина заборгованості стосується підстав даного позову.
Суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.п. 7.7.5 ст.7 Закону України »Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п.п. 7.7.6. цієї ж норми Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Наведені норми Закону передбачають обов»язок податкового органу надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню та обов»язок органу казначейства на підставі отриманого висновку надати відповідну суму платнику податків.
Позивачем у даній справі презюмується порушення норм Закону України »Про податок на додану вартість» лише органом державного казначейства. Водночас наведені вище норми такий обов»язок ставлять в залежність від надання висновку державною податковою інспекцією. В ході розгляду справи судом встановлено, що такий висновок органу держказначейства не надавався, вимоги до податкової інспекції з боку позивача щодо надання такого висновку або пояснення причини його ненадання не висувались. Отже, порушення Закону в діях органу державного казначейства відсутні.
Суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог з урахуванням того, що обов»язок доведення правомірності своїх дій згідно з ч.2 ст.71 КАС України покладається на суб»єкта владних повноважень лише у випадку оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, чого, в даному випадку, по відношенню до ДПІ в м.Яремча немає. За таких обставин, вихід суду за межі позових вимог порушує визначений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності, який полягає у наданні заінтересованими особами, які беруть участь у справі, можливості вільно здійснювати свої права (матеріальні та процесуальні), розпоряджатись ними.
Позивачем помилково ототожнюється передбачена ст.162 КАС України можливість прийняття судом іншої постанови із необхідністю спрямування судом вимог (зокрема щодо надання висновку) до особи, яка є стороною у справі та щодо якої не заявляється позовна вимога.
Підпункт 4.1.п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Головним Управлінням Держказначейства N 209/72 від 02.07.97 від 18.07.97р. за N 263/2067 щодо можливості відшкодування ПДВ з бюджету за рішенням суду суперечить ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка такої можливості не передбачає.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, повноваження щодо відшкодування ПДВ шляхом перерахування на підставі висновку податкового органу коштів на поточний рахунок платника є виключною компетенцією органів державного казначейства і не може здійснюватися на підставі рішення суду.
Приймаючи до уваги заяву позивача від 05.03.07р. про відкликання вимог в частині сум бюджетного відшкодування за серпень 2005 року у розмірі 59974 грн. , провадження щодо цих вимог підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України.
Керуючись ст.тс. 124,129 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 94, ч.1 п.5 ст.155, 158, 160, 186, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в частині вимог про зобов»язання Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»бюджетне відшкодування у розмірі 18731062 грн. 21 коп., шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ТзОВ «Скорзонера»- в позові відмовити.
В частині вимог щодо сум бюджетного відшкодування за серпень 2005 року у розмірі 59974 грн. - позов залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Шіляк М.А.
Фанда О.М.
Постанова складена у повному обсязі 29.03.07р.
Внесено в діловодство
Кузишин У.Б.