ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2015 року № 826/11146/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Державного підприємства «Житлоінбуд»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2015 р. № 0002491504, № 0002461504,
Державне підприємство «Житлоінбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2015 р. № 0002491504, № 0002461504.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких встановлено порушення позивачем строків сплати зобов'язання по земельному податку, передбачених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та, згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, оскільки позивачем не було допущено порушення строків сплати грошового зобов'язання із земельного податку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з огляду на те, що задекларовані суми земельного податку сплачувалися позивачем з порушенням графіку погашення заборгованості, а тому оскаржувані рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у судовому засіданні 29.07.2015 року, за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ Державним підприємством «Житлоінбуд» за період 2013-2014 роки.
Перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку та порушення строків сплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю, передбачених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт від 21.01.2015 р. № 99/26-57-15-03-09 та винесено:
- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.01.2015 р. № 0002491504, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на підставі ст. 126 гл. 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 260 257 88 88 61 60 31 31 29 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 191775,05 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % у сумі 38 355,01 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.01.2015 р. № 0002461504, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб та на підставі ст. 126 гл. 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 275 275 232 206 114 53 53 30 30 30 29 22 21 17 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 275939,20 грн. позивача зобов'язано сплати штраф у розмірі 10 % у сумі 27 593,92 грн.
Позивач не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі аналізу зазначених норм права суд приходить до висновку про те, що передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.
Як встановлено судом, між ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ДП «Житлоінбуд», відповідно до рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.04.2014 р. № 15, укладено договір про розстрочення податкового боргу від 07.04.2014 р. № 15.
Відповідно до умов вказаного вище договору, ДПІ надає ДП «Житлоінбуд» розстрочення сплати податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 258 119,13 грн. під проценти терміном з 07.04.2014 р. по 15.12.2014 р. Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.
Згідно узгодженого сторонами графіку сплати податкового боргу у сумі 258 119,13 грн., в тому числі основний платіж - 150 157,54 грн., штрафна санкція - 106536,25 грн., пеня - 1425,34 грн., - сплата податкової заборгованості із орендної плати з юридичних осіб відбувається у наступному порядку: 15.05.2014 р. - 32 264,89 грн.; 13.06.2014 р. - 32 264,89 грн., 15.07.2014 р. - 32 264,89 грн., 15.08.2014 р. - 32 264,89 грн., 15.09.2014 р. - 32 264,89 грн., 15.10.2014 р. - 32 264,89 грн., 14.11.2014 р. - 32 264,89 грн., 15.12.2014 р. - 32 264,89 грн.
Судом встановлено, що ДП «Житлоінбуд» сплачувало розстрочені суми податкового боргу та пені у строки та розмірах, що передбачені договором про розстрочення податкового боргу від 07.04.2014 року №15.
Так, згідно платіжного доручення № 88 від 15.05.2014 р. позивачем сплачено 32 264,89 грн., платіжного доручення № 233 від 18.08.2014 р. - 32 264,89 грн., платіжного доручення № 269 від 15.09.2014 р. - 24 000,00 грн., платіжного доручення № 270 від 17.09.2014 р. - 8 264,89 грн., платіжного доручення № 307 від 02.10.2014 р. - 14 759,31 грн., платіжного доручення № 342 від 14.10.2014 р. - 32 264,89 грн., платіжного доручення № 352 від 20.10.2014 р. - 2000,00 грн., платіжного доручення № 388 від 17.11.2014 р. - 32 264,89 грн., платіжного доручення № 412 від 04.12.2014 р. - 600,00 грн., платіжного доручення № 419 від 15.12.2014 р. - 32 264,90 грн., № 437 від 22.01.2015 р. - 1000,00 грн., платіжного доручення № 146 від 15.07.2014 р. - 32 264,89 грн., платіжне доручення № 144 від 16.06.2014 р. - 32 264,89 грн.
Водночас, позивачем було сплачено узгоджену плату за оренду земельної ділянки згідно наступних платіжних доручень: № 81 від 29.04.2014 р. за березень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 94 від 16.05.2014 р. за квітень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 253 від 29.08.2014 р. за липень 2014 р. у сумі 16257,11 грн., № 265 від 05.09.2014 р. № 265 за серпень 2014 р. у сумі 2000,00 грн., № 288 від 30.09.2014 р. за серпень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 350 від 17.10.2014 р. за вересень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 400 від 27.11.2014 р. за жовтень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 423 від 30.12.2014 р. за листопад 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 449 від 27.01.2015 р. за грудень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 496 від 27.02.2015 р. за січень 2015 р. у сумі 20 305,13 грн., № 147 від 29.07.2014 р. за червень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 145 від 27.06.2014 р. за травень 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 133 від 28.03.2014 р. за лютий 2014 р. у сумі 16 257,11 грн., № 99 від 12.06.2013 р. за квітень 2013 р. у сумі 16 257,11 грн.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем строків сплати сум податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб та, відповідно відсутність підстав для накладення на позивача штрафу у розмірі 10 % за затримку на 275 275 232 206 114 53 53 30 30 30 29 22 21 17 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 275939,20 грн. та в розмірі 20 % за затримку на 260 257 88 88 61 60 31 31 29 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 191775,05 грн., відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.
Вирішуючи дану справу, суд також враховує наступне.
Відповідно до п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Натомість, всупереч наведеним вище положенням, відповідачем було одночасно направлено позивачу акт камеральної перевірки від 21.01.2015 р. № 99/26-57-15-03-09 та податкові повідомлення-рішення 21.01.2015 р. № 0002491504, № 0002461504.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач був позбавлений можливості скористатися своїм правом на оскарження висновків акту перевірки до винесення податкових повідомлень-рішень.
Отже, відповідачем було порушено порядок оформлення результатів перевірки, що є протиправним.
Крім того слід врахувати також те, що в акті перевірки не зазначено періоди та суми прострочення сплати позивачем грошового зобов'язання з орендної плати та пені, що унеможливлює здійснення розрахунків кількості прострочених календарних днів сплати останніх та, відповідно нарахованої суми штрафу.
Слід також врахувати рішення, прийняте Окружним адміністративним судом м. Києва від 30.04.2015 р. по справі № 826/20427/14 за позовом ДП «Житлоінбуд» до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2014 р. № 0050991503 та № 0051001503, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 р., яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 28 жовтня 2014 року №0050991503 та №0051001503. Рішення набрало законної сили.
Так, судом встановлено, що ДП «Житлоінбуд» своєчасно, у терміни, визначенні чинним законодавством, сплачувалися грошові зобов'язання згідно договору про розстрочення податкового боргу від 07.04.2014 року №15.
Враховуючи, що висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не надано жодних доказів, які свідчать що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Позов Державного підприємства «Житлоінбуд» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2015 р. № 0002491504.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2015 р. № 0002461504.
4. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Державного підприємства «Житлоінбуд» за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук