ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
20 березня 2007 р.
Справа № А-10/256
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарях судового засідання: Бабінець У.В., Кузишин У.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакалія»
76019, м. Івано-Франківськ, вул. Торгова, 1
до відповідача: Івано-Франківської міської ради
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21
про: визнання нечинним рішення
За участю представників сторін:
від позивача: Шіляк Р.П. - представник, (довіреність №01/90 від 29.01.07р.)
від відповідача: не з»явився
Товариством з обмеженою відповідальністю «Бакалія»заявлено вимогу про визнання нечинним рішення ХХХШ сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання від 20.02.06р. в частині п.32 даного рішення.
06.03.07р. в судовому розгляді справи оголошено перерву до 20.03.07р.
Представник відповідача в судове засідання 20.03.07р. не прибув, проте вказана обставина не є перешкодою для розгляду справи з огляду на те, що судом під час розгляду даної справи з»ясована позиція відповідача на предмет спору.
Позивач позов підтримує та не погоджуючись з оспорюваним рішенням в частині його пункту 32 вважає, що таке рішення прийняте міською радою з порушенням норм земельного законодавства вказуючи на те, що позивач не давав згоди на вилучення всієї земельної ділянки, користувачем якої він є на підставі державного акту на право постійного користування землею від 06.10.00р., реєстраційний № 388.
Відповідач проти позову заперечує , мотивуючи тим, що підставою для прийняття оспорюваного рішення була заява позивача № 01/1 від 16.09.04р, в якій позивач просив посвідчити перехід права користування землею у зв»язку з перереєстрацією ВАТ «Бакалія»на ТзОВ «Бакалія», а також тим, що рішенням від 27.01.04 № 34 міська рада запропонувала позивачу укласти договір оренди землі, в зв»язку з чим та з метою оформлення права оренди позивачем виготовлена технічна документація на землю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Рішенням ХХХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання від 20.02.2006 р. «Про вилучення та надання земельних ділянок», зокрема його пунктом 32 анульовано за згодою державний акт на право постійного користування землею від 06.10.2000 року, реєстраційний №388, виданий ВАТ «Бакалія»; затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю «Бакалія»(ідентифікаційний код 01553273) площею 2,1030 га на вул. Торговій, 1, з передачею її в оренду, терміном на три роки, для обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд та зобов»язано ТзОВ «Бакалія»укласти договір оренди землі.
Як вбачається з тексту оспорюваного рішення, своє право на його прийняття міська рада пов»язувала зі згодою позивача на вилучення земельної ділянки, відведеної ВАТ «Бакалія»відповідно до вказаного державного акту на право постійного користування землею.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №15/04-000388 від 06.10.2000 року, реєстраційний №338, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №356 від 15.08.2000 р., Відкритому акціонерному товариству «Бакалія», м.Івано-Франківськ, вул.Торгова,1 надано в постійне користування 2,2471 га землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд.
За змістом ст.ст.22,23 Земельного кодексу України /в редакції від 18.12.1990 року N 561-XII, що була чинною на момент видачі державного акта/ право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.10.02 р., ВАТ «Бакалія»у зв»язку із зміною організаційно-правової форми суб»єкта підприємницької діяльності було перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакалія», про що свідчить витяг із статуту позивача (оригінал статуту оглянутий в судовому засіданні).
Відповідно до ч.20 статті 8 Закону України "Про підприємництво" / чинного на момент перереєстрації/, перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації. Такий порядок регулювався Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 740, згідно з п.20 якого перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності провадилась у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми його власності. Вчинення зазначених дій (перереєстрація) згідно з законодавством не охоплювалось поняттям реорганізації підприємства; наслідком здійснення заходів щодо перереєстрації не було виключення ВАТ «Бакалія»з державного реєстру України, про що свідчать довідки Івано-Франківського обласного управління статистики № 4339 від 08.11.00р. та № 1671 від 08.01.02р.
Згідно з частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Таким чином, позивач у зв»язку з перереєстрацією, не втратив право землекористування , яке виникло у встановленому земельним законодавством порядку після одержання зазначеного вище Державного акту.
Статтею 141 чинного Земельного кодексу України врегульовані підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких, зокрема: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.142 та ч.2 ст.149 цього Кодексу, для припинення права землекористування з наведених підстав необхідною та обов»язковою передумовою є згода землекористувача.
В спірному випадку, матеріали справи не містять доказів щодо згоди позивача на вилучення земельної ділянки. Заява позивача до міської ради № 01/1 від 16.09.04р., на яку посилається відповідач, як на підставу прийняття оспорюваного рішення, не є добровільною відмовою від права постійного землекористування в розумінні ст.142 Земельного кодексу України, так як у цій заяві позивач, посилаючись на перереєстрацію підприємства, просив посвідчити перехід права користування земельною ділянкою на ТзОВ «Бакалія», а не припиняти таке право в цілому.
Таким чином, вилучення земельної ділянки та анулювання, згідно з оспорюваним пунктом 32 рішення, державного акта на право постійного користування є неправомірним.
З урахуванням висновків суду про те, що право постійного землекористування позивача не є припиненим, неправомірним суд вважає також оспорюваний п.32 рішення міської ради в частині затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 2,1030 га для передачі її в оренду ТзОВ «Бакалія», терміном на три роки , а також зобов»язання ТзОВ «Бакалія»укласти договір оренди землі.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та скасував положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання громадян та юридичних осіб переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач зобов»язаний переоформити право постійного землекористування на право оренди з посиланням на те, що Товариство не може мати такого права згідно з положеннями чинного Земельного кодексу України -безпідставні.
Доводи відповідача про те, що позивачем виготовлялась технічна документація для оформлення права оренди земельної ділянки, не спростовують вимог позивача та не свідчать про його згоду на вилучення земельної ділянки з метою передати її в оренду.
Рішення Івано-Франківської міської ради від 27.01.04р. № 34, яким за згодою позивача, було вилучено земельну ділянку площею 0,1421 га на вул.Торговій,1 та у зв»язку з цим зобов»язано позивача внести зміни в державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №15/04-000388 від 06.10.2000 року, реєстраційний №338, а також запропоновано позивачу укласти договір оренди землі в установленому порядку, - також не спростовує вимог позивача. Зазначене рішення міської ради є підставою для внесення змін до державного акту, відтак не може свідчити про згоду позивача на переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди.
За наведених обставин та норм, позов підлягає задоволенню, а судові витрати -поверненню позивачу.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" , ст.ст. 141,142,143,152 Земельного кодексу України, ст. ст. 94, 158, 160-162, 186 , п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задоволити.
Визнати нечинним п.32 Рішення ХХХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання від 20.02.2006 р. «Про вилучення та надання земельних ділянок».
Стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакалія», 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Торгова, 1 (код 01553273) - 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена у повному обсязі 27.03.07р.
Виготовлено в діловодстві
Кузишин У.Б.