ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
22 березня 2007 р.
Справа № 14/346-3/56
за позовом ТзОВ "AUTO-MAR", вулиця Каля Орхеюлуй, місто Кишинів, Молдавія.
до відповідача ТзОВ "ВАД", вулиця Калуська, 6, місто Бурштин, Івано-Франківська область
Суддя М.М.Фрич
При секретарі судового засідання І.В. Толочко
Представники:
Від відповідача: Дунець Олександр Ярославоич - представник, (довіреність № 22/06-13 від 22.12.2006 року)
Від позивача представники не з'явилися.
Суть справи: заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7784,4 доларів США.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, враховуючи чинне законодавство, суд встановив:
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачем - ТзОВ AUTO-MAR", яке є іноземним підприємством, подано позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 7784,4 доларів США, посилаючись при цьому на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами Контракту № 11/002-1 від 11.02.2005 року.
Відповідач проти заявленої вимоги заперечив, вказавши, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та заявив клопотання про припинення провадження по справі.
Згідно п. 1 Роз»яснення Президії Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» від 31.05.2002 р. N 04-5/608, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно ч. 1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах підписаного 13.12.93 (який ратифікований Законом України “Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року N 238/94-ВР), зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.
При цьому, пунктом 9.1 укладеного між сторонами контракту від 11.02.05 № 11/002-1 встановлено, що спори, які виникають з даного контракту вирішуються в арбітражному суді м. Відень (Австрія), відповідно до законодавства Австрії.
За таких обставин, враховуючи:
- частину 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає застосування правил міжнародного договору у випадку встановлення інших правил, ніж тих, що передбачені законодавством України;
- частину 1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах підписаного 13.12.93 (який ратифікований Законом України “Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року N 238/94-ВР), яка встановлює, що зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству;
- визначення сторонами по справі порядку вирішення спорів, що виникають з укладеного між ними контракту від 11.02.06 № 11/002-1 (п. 9.1),
суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню господарським судом, що відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для припинення провадження по справі.
Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 повернути позивачу сплачене державне мито, про що видати довідку.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах підписаного 13.12.93 (який ратифікований Законом України “Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року N 238/94-ВР), п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93, ст. 4, п. 1 ст.80, ст.ст. 86, 123 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
провадження у справі припинити.
Повернути позивачу (ТзОВ "AUTO-MAR", вулиця Каля Орхеюлуй, місто Кишинів, Молдавія, р/р 28222420500000044 в КБ Финкомбанку СА, філіал № 5, Орхей, МФО ФТМДМД2Х874, IDNO 1002600002885) державне мито в розмірі 393грн. 14коп., сплачене за квитанцією № 2 від 01.12.2006 року, про що видати довідку.
У випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав не допускається.
СУДДЯ М.М.Фрич
Виготовлено в «Діловодстві»
Кучер Н.М._______________