ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 3/113
27.03.07
За позовом Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру
при державному комітеті України по земельних ресурсах»
До Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»
Про визнання договору недійсним
Суддя Хілінська В.В.
Представники:
Від позивача Храбан О.Л, - по дов. № 37 від 20.01.2007
Гоголь Д.О. -по дов. № 103 від 2.01.2007
Від відповідача Сухаревський В.М. -по дов. № б/н від 31.01.2007
Бонюк О.П. -по дов. № б/н від 31.01.2007
В засіданні приймали участь
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.03.2007 оголошувалась перерва.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»про визнання недійсним договору № 5-01/04 від 27.01.2004.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву зазначає, що чинне законодавство України не містить обмежень щодо здійснення відповідних видів господарської діяльності суб'єктами господарювання не державної форми власності. Таким чином, п. 1. Постанови № 283 Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку»не може бути застосований при визначенні обсягу цивільної дієздатності відповідача, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(та прийняті на виконання цього Закону «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності», затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства, Міністерства фінансів України від 09.01.2001 № 1/3), оскільки має вишу юридичну силу відповідно до Конституції України, та прийнятий пізніше, ніж постанова Кабінету Міністрів, на яку посилається позивач. Крім цього, постанова № 283 Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку»та «Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель», затверджений наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, на які посилається позивач, містить положення, які повністю спростовують доводи позивача. Так, у п. 3 постанови № 283 визначено перелік бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються відповідно до затвердженого постановою порядку. В додатку до постанови № 283 відсутнє будь-яке посилання на Книгу записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, як на документ, що відноситься до бланків суворого обліку, який має виготовлятись відповідно до порядку, визначеного вищезазначеною постановою. Відсутні подібні вимоги і у Тимчасовому порядку ведення державного реєстру земель, затвердженому наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, оскільки п. 1.8 та 1.9 цього Порядку не містять ніяких посилань про виготовлення Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку». Таким чином, очевидним є необґрунтованість твердження позивача про невідповідність умов оспорюваного договору вимогам постанови № 283 Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку»та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174. На виконання вимог ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності, ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря»видані ліцензія Міністерства фінансів України (серія АА № 009775 від 05.03.2003, так і Служби безпеки України (серія АА № 720382 від 07.06.2004). Враховуючи викладене, ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря»мало достатній обсяг цивільної правоздатності (п. З ст. 91 ЦК України) та цивільної дієздатності (ст. 92 ІДК України), необхідний для виготовлення бланків документів суворої звітності та впровадження голографічних захисних елементів, оскільки на момент виготовлення продукції для відповідача у позивача були в наявності відповідні ліцензії як Міністерства фінансів України (серія АА № 009775 від 05.03.2003 року із строком дії до 04.03.2006), так і Служби безпеки України (серія АА № 720382 від 07.06.2004 із строком дії до 07.06.2007), а укладений договір № 5-01/04 від 27.01.2005 повністю відповідає законодавству України. На підставі викладеного просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
27.01.2004 між Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(замовник) та Дочірнім підприємством «Поліграфічний комбінат «Зоря»(виконавець) був укладений договір № 5-01/04 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору сторони домовились про те, що відповідач як виконавець виготовляє та передає позивачу як замовнику книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі у складі чотирьох розділів кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч) примірників:
Розділ 1 - Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб в кількості 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) примірників;
Розділ 2 - Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку юридичних осіб в кількості 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) примірників;
Розділ З - Записи державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою в кількості 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) примірників;
Розділ 4 - Записи державної реєстрації договорів оренди землі в кількості 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) примірників, а замовник приймає продукцію та сплачує їх вартість.
Крім того у п. 1.1 також зазначено, що укладення даного договору здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку»(із змінами та доповненнями) та наказу Державного комітету України по земельним ресурсам «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру землі»від 02.07.2003 № 174.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає, що при укладенні договору № 5-01/04 від 27.01.2004 було не дотримано вимог чинного законодавства, а саме положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 283 та наказу Державного комітету України по земельним ресурсам від 02.07.2003 № 174 в частині вимог щодо виконавця передбачених у договорі робіт, а тому даний договір підлягає визнанню недійсним. Відповідач стверджує про наявність у нього достатніх підстав для здійснення виконання робіт за спірним договором.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначено вище, предметом оспорюваного договору є виготовлення відповідачем на замовлення позивача певної продукції, а саме: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі у складі чотирьох розділів кількості 50 000 примірників.
Нормативне визначення замовленої позивачем продукції міститься у п. 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962.
Так, згідно даного наказу, книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Таким чином, в силу договору № 5-01/04 від 27.01.2004 відповідач, якій є поліграфічним підприємством, зобов'язався виготовити для позивача документ суворого обліку.
Порядок виготовлення в Україні документів суворого обліку регламентований Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку».
Відповідно до ч. 1 п. 1 названої Постанови, виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ.
Судом встановлено, що відповідач не є державним спеціалізованим підприємством, його організаційно-правова форма - дочірнє підприємство приватної форми власності.
Отже, в порушення вимог чинного законодавства України, укладаючи договір № 5-01/04 від 27.01.2004, сторони домовились про те, що виготовлення на підставі даного договору книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі, які є документами суворого обліку, буде здійснювати підприємство -виконавець приватної форми власності.
В силу п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. п 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку про те, що договір № 5-01/04 від 27.01.2004, предметом якого є виготовлення документів суворого обліку підприємством приватної форми власності, а не державним спеціалізованим підприємством, яке охороняється органами внутрішніх справ, суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 283, а тому підлягає визнанню недійсним.
При цьому суд також вважає за необхідне значити те, що позивач як підприємство приватної форми власності не має необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договорів на виготовлення документів суворого обліку.
Судом не приймаються до уваги викладені у відзиві на позов заперечення відповідача з огляду на наступне.
Відповідач стверджує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», і з огляду на те, що він має відповідну ліцензію, видану Міністерством фінансів України, відповідач має право здійснювати господарську діяльність з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності. При цьому відповідач посилається також на те, що в силу Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності ці Ліцензійні умови поширюються на всіх суб'єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, які здійснюють діяльність у галузі виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності.
Суд вважає, що відповідач помилково застосовує до спірних правовідносин норми Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності.
Так, згідно ч. 17 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такий вид господарської діяльності як виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності.
Відповідно до п. 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 9 січня 2001 року № 1/3, ці Ліцензійні умови поширюються на всіх суб'єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, які здійснюють діяльність у галузі виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (далі - бланки).
З наданої суду ліцензії Міністерства фінансів України серії АА № 009775 вбачається, що вона видана відповідачу та надає йому право на здійснення господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (зокрема спеціальних бланків документів для витягів з реєстрів, спеціальних бланків нотаріальних документів, свідоцтв про право власності, банків ветеринарних документів, бланків документів з ідентифікації тварин та інших бланків).
Як зазначено вище, предметом оспорюваного договору є виготовлення відповідачем книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі, які є документами суворого обліку.
Таким чином, відповідачу на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АА № 009775 надане право на виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності. Проте права на виготовлення документів суворого обліку відповідачу не надано. Дане право обмежене Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку». Помилковим є ототожнення понять документів суворої звітності та документів суворого обліку.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір № 5-01/04 від 27.01.2004, укладений між Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»та Дочірнім підприємством «Поліграфічний комбінат «Зоря», недійсним.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства«Поліграфічний комбінат «Зоря»(м. Київ, вул. Лугова, 1-а, код 32068913) на користь Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»(м. Київ, вул. Хрещатик. 32-а, код 21616582) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
В.В. Хілінська