Ковпаківський районний суд м.Сум
м. Суми, вул. Першотравнева, 12, 40009, (0542) 61-11-63
№ 2-А-617/10
07 травня 2010 року м. Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Сум Катрич О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та виплату недоплаченої допомоги, -
Позивачка звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що вона народила дитину - доньку Поліну, ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що вказана допомога їй виплачувалася в розмірах значно менших, ніж визначено законом. Відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» їй повинна виплачуватись допомога до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дітей до 6-річного віку, який визначений Законом України «Про Державний бюджет України» відповідно на 2007-2008 роки. За підрахунками позивачки їй не виплачено з липня 2007 р. по грудень 2008 р. соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 7182 грн. 00 коп. Тому позивачка просить:
- визнати дії відповідача неправомірними;
- стягнути з відповідача недоплачену соціальну допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з липня 2007 р. по грудень 2008 р. у розмірі 7182 грн. 00 коп.;
- зобов'язати відповідача призначити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2009 року по 06 жовтня 2009 року у розмірі, передбаченому ст. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства..
Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.
В судове засідання представник управління праці та соціального захисту населення не з'явився, але в письмовому відгуку заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачка пропустила річний строк звернення до суду, а також посилаючись на те, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам проводилась згідно зі ст. ст. 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незастрахованим особам (до категорії яких відноситься позивач) виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. та у 2008 році -відповідно до підпунктів 7, 8 п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» де було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також відповідач посилається на те, що рішеннм Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-р/2008 вищеназвані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були визнані неконституційними, тому законних підстав для виплати позивачці допомоги у більшому розмірі немає. В свою чергу видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, в тому числі і на соціальний захист та соціальне забезпечення (ст. 30,87 Бюджетного кодексу).
Згідно ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" покриття витрат на виплату державної допомоги здійснюється за рахунок Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Головним розпорядником коштів Державного бюджету України визначено Міністерство праці та соціальної політики України, яке забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки. Управління праці та соціального захисту населення, як орган виконавчої влади, діє в межах повноважень наданих державою і не має права встановлювати розмір допомоги, а лише виплачує їх відповідно до визначених розмірів. Також повідомляють, що управлінням вживалися заходи щодо виплати громадянам державної допомоги сім'ям з дітьми у розмірах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", так до головного управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації були надані розрахунки потреби в додаткових коштах на виплату допомоги з проханням виділення додаткових асигнувань, але до цього часу відповідні кошти на рахунок управління не надійшли. Просять відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю та розглянути справу без участі представника управління.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження.
Так, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка народила доньку Поліну, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8 ) та отримувала допомогу по догляду за дітьми до досягнення нею трирічного віку (а.с. 9-11).
Згідно зі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції Закону, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до п. 3 розділу УІІІ Прикінцевих положень Закону в цій редакції розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було зупинено. Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до 09.07.2007 р. було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було зупинено. Положення цієї статті діяло до 09.07.2007 р., тобто до дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, тому положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до 09.07.2007 р. є чинним і неконституційним не визнавалося, тому вимоги щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р. є безпідставними.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач - управління праці та соціального захисту населення повинен був нараховувати та сплачувати позивачу щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач - управління праці та соціального захисту населення з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням положень ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", нараховувати та здійснювати позивачу відповідну допомогу.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Разом з тим, статтею 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка звернулася до суду з позовом 21.09.2009 року. Враховуючи річний строк на звернення до суду, право позивача на стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною з липня 2007 р. по грудень 2007 р. захисту не підлягає.
Відповідач в своїх запереченнях на адміністративний позов посилався на ст. 99, 100 КАС України - строки звернення до адміністративного суду і наслідки їх пропущення, а також вказував на те, що вони не є головним розпорядником бюджетних коштів вказаного спрямування (а.с. 14-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що позивачка пропустила річний строк на звернення до суду, а відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову на цій підставі, суд приходить до висновку, що право позивача на стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною з липня 2007 р. по грудень 2007 р. захисту не підлягає.
Крім того, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахування та виплати на її користь допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2008 р. та з 01 січня 2009 року по 06 жовтня 2009 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років не підлягають задоволенню, оскільки нарахування і виплата позивачу допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, які проведені з січня 2008 року, відповідають нормі ст. 15 Закону України “ Про державну допомогу сім'ям з дітьми”( в зміненій редакції Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року) і є законними. З 2008 року дія Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” поширюється на осіб, як застрахованих, так і незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/08 від 22.05.2008 року не було визнано неконституційним положення п. 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким вносились зміни в ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і де було вказано, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.; згідно з п.3 розділу У111 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» - допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року -50 відсотками, з 01 січня 2009 року-75 відсотками, з 01 січня 2010 року -100 відсотками - прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Керуючись ст.ст. 64, 152 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/08 від 22.05.2008 року, ст.ст. 6-14, 71, 99, 100, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та виплату недоплаченої допомоги.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя О.М. Катрич