Справа № 22Ц-223/11
Справа №22ц-223/11 оскаржувана ухвала ухвалена
Категорія: 37 під головуванням ОСОБА_1
Доповідач Жданкін В.В.
28 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Жданкіна В.В.
Суддів: Мартьянової Л.І., Чуприни В.О.
при секретарі: Топольській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання майна сумісною власністю подружжя та визнання заповіту недійсним, -
Ухвалою Шаргородського районного суду від 16.11.2010 р. провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання майна сумісною власністю подружжя та визнання заповіту недійсним -закрито.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, як таку, що постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, і призначити справу до розгляду.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження по справі суд вказав на те, що позивачка померла, а вказані спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З таким висновком суду погодитись не можна.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішить справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.
В жовтні 2009 р. ОСОБА_2 предявила позов до ОСОБА_4 відносно житлового будинку з господарськими спорудами, а до ОСОБА_3 -щодо ощадних книжок з рахунками, тобто, предмети спору різні. Їх обєднує тільки вимога позивачки про визнання заповіту недійсним.
В березні 2010 р. позивачка померла.
Спадщина після її смерті прийняла ОСОБА_3 -відповідачка.
У ст. 1219 ЦК України передбачено: не входять до складу спадщини права і обовязки, що нерозривно повязані з особою спадкодавця.
Таким чином, смерть сторони у справі про визнання заповіту недійсним не може розглядатися як підстава для закриття провадження у справі за наявності інших заінтересованих осіб, що є правонаступниками у майнових правовідносинах.
Суд не врахував, що ОСОБА_3 відповідачка про визнання заповіту недійсним тільки у частині ощадних книжок. Дійсно, в цій частині вона не може бути одночасно відповідачкою і позивачкою, однак, спадкодавець при житті претендував на інше майно, де відповідачкою являється ОСОБА_4 У цих правовідносинах правонаступництво допускається.
Висновок суду, що ОСОБА_3 не можна визнати позивачкою, оскільки у цій справі позову не подавала, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 37 ЦПК України, що у разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
З огляду на наведене ухвалу суду не можна визнати законною і обґрунтованою, вона підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду.
Керуючись ст. ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Ухвалу Шаргородського районного суду від 16.11.2010 р. в частині закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 скасувати, в іншій частині залишити без змін, а справу направити на новий розгляд в той же суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий:
Судді:
Згідно з оригіналом: