Справа № 182/9214/14-к
Провадження № 1-кп/0182/33/2015
13.10.2015 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополь матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04.10.2014 р. за № 12014040340004077 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Криничувате Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл.., українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з середньо-технічною освітою, неодруженого, працюючого ТОВ «Проктер енд Гембл» оператором, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника цивільного відповідача ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Обвинувачений ОСОБА_3 4 жовтня 2014 року приблизно о 16-00 годині керував автомобілем марки «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 , який рухався зі сторони житлової зони у бік вул. Кооперативна в с. Шолохове Нікопольського р-ну Дніпропетровської області, де, під'їхавши до виїзду на вул.. Кооперативна, не проявивши належної уваги, обережності, поновив рух свого автомобіля, виїхав на головну дорогу, де допусти зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по вул. Кооперативна в с. Шолохове Нікопольського району. Внаслідок ДТП водій автомобіля «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої ключиці, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 721 від 28.11.2014 року відноситься до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
Керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 ОСОБА_3 грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме:
п. 10.2 - виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Вказані порушення ОСОБА_3 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Яких-небудь перешкод технічного характеру, які б не дозволили водієві ОСОБА_3 виконати їх, не було. Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 70/27-846 від 17.11.2014 року дії водія ОСОБА_3 не відповідали нормам п. 10.2 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю і пояснив суду, що він 04.10.2014 р., керуючи автомобілем «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 приблизно о 16 год. виїжджав з житлової зони вул.. Світла в с. Шолохове на вул.. Кооперативна. З правої сторони були кущі акації, тому видимість була обмежена. Він пропустив мікроавтобус білого кольору, але не побачив автомобіль «Славута», який почав обганяти цей мікроавтобус, і допустив зіткнення з цим автомобілем. Він відразу викликав працівників ДАІ, «Швидку допомогу». Також відразу звернувся до Страхової компанії, у якій було застраховано автомобіль. Там пояснили, що нічого відшкодовувати потерпілому не треба, т.я. відшкодовувати збитки буде Страхова компанія. Якщо суд визнає необхідним стягнути і з нього моральну шкоду - буде відшкодовувати. Просить не позбавляти його водійського посвідчення, т.я. він проживає у цивільному шлюбі, допомагає виховувати 2-х неповнолітніх дітей, допомагає матері, яка проживає у селі, відвозить продавати вирощену продукцію. У вчиненому він розкаюється.
Крім визнання вини, винуватість обвинуваченого підтверджується показами потерпілого, свідка, матеріалами кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 04.10.2014 р. він, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 , який належить йому на правів приватної власності, повертався додому, проїжджаючи по с. Шолохове по вул.. Кооперативна. Попереду нього у попутному напрямку їхав мікроавтобус «Мерседес». Спочатку він рухався за цим мікроавтобусом, потім, т.я. «Мерседес» рухався повільно, почав його обганяти. Коли він порівнявся з мікроавтобусом, на дорогу виїхав обвинувачений, він намагався загальмувати, щоб не допустити зіткнення, але це не вдалося, і сталася ДТП. Після ДТП вони викликали ДАІ, «Швидку допомогу» і його доставили у лікарню. В результаті ДТП йому завдані матеріальні збитки, які полягають у витратах на поновлення колишнього стану автомобіля на суму 26637,15 грн., витрат на лікування на суму 6775 грн. 98 коп., а також йому завдано моральну шкоду. Моральна шкода полягає у тому, що він відчував фізичний біль, як під час ДТП, так і в процесі лікування, у тривалому перебуванні на лікуванні, порушенні нормального ходу його життя, життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя внаслідок тривалого часу перебування на лікуванні (більше місяця). Моральну шкоду він оцінює у 30 тис. грн. Завдані збитки він просить стягнути зі ПАТ « СТРАХОВА ГРУПА ТАС» та обвинуваченого.
Представник цивільного відповідача - ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» ОСОБА_6 показала, що вони визнають цивільний позов частково, а саме - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження від ДТП - 26637,15 грн., яка була встановлена висновком судової авто товарознавчої експертизи; вартість придбаних медикаментів на суму 4045,13 грн., а також у відшкодування моральної шкоди - 5% від вартості лікування відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Свідок ОСОБА_7 показала, що обвинувачений - її син. Відразу після ДТП, вона приїхала на місце, вони допомогли відправити постраждалих у лікарню, перший день придбали ліки потерпілому. Потім звернулися у Страхову компанію і їм сказали, що витрати на лікування будуть відшкодовані страховиком, тому їм сказали нічого не платити.
Винуватість також підтверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12014040340004077, та досліджені у судовому засіданні:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вiд 04.10.2014 р., відповідно до якого місцем ДТП є перехрестя вул.. Кооперативна та Світла в с. Шолохове Нікопольського р-ну, огляд проводився у ясну погоду без опадів. В результаті ДТП сталося зіткнення автомобіля «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який виїжджав з вул. Світла на вул.. Кооперативна з автомобілем «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по вул. Кооперативна, з планом-схемою та фото-таблицею (а.п. 8-21);
- висновком медичного огляду від 04.10.2014 р., відповідно до якого водій ОСОБА_3 тверезий (а.п. 27);
- висновком медичного огляду від 04.10.2014 р., відповідно до якого водій ОСОБА_5 тверезий (а.п. 28);
- протоколом слідчого експерименту від 12.11.2014 р., в ході якого потерпілий ОСОБА_5 на місці розповів та показав обставини вчинення ДТП з планом-схемою та фото-таблицею (а.п. 44-49);
- висновком судової автотехнічної експертизи № 70/27-846 від 17.11.2014 р., відповідно до якої в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.2 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП. В діях водія автомобіля «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 ОСОБА_5 невідповідностей вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли б знаходитись у причинному зв'язку з настанням даної ДТП, не було. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування (а.п. 54-56);
- висновком судово-медичної експертизи № 721 від 28.11.2014 р., відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 721 від 28.11.2014 року відноситься до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я (згідно пункту 2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлене тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмета, або від удару об такий предмет, можливо всередині салону автомобіля, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 58-59);
- висновком судової авто товарознавчої експертизи № 216 від. 10.06.2015 р., проведеної на підставі ухвали суду, яким встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ 110307» дз НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження від ДТП складає 26637,15 грн.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винними у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.
Дії обвинуваченого мають вірну правову кваліфікацію за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Разом з тим, суд вважає необхідним виключити із обвинувачення порушення водієм автомобіля «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 ОСОБА_3 п. 1.3, 10.1 ПДР України, оскільки згідно з висновком авто технічної експертизи причиною ДТП стало порушення лише вимог п. 10.2 ПДР України.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст.. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, вимоги ст.. 69-1 КК України, яка передбачає, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.. 12 КК України є невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, за місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, при відсутності обставин, що обтяжують покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Оскільки обвинувачений вчинив необережний злочин вперше, під час його здійснення у стані алкогольного сп'яніння не перебував, ураховуючи думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортним засобом, суд вважає недоцільним застосовувати до обвинуваченого зазначене додаткове покарання.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з того, що моральна та матеріальна шкода, заподіяні злочином, в силу ст.. 1166, 1167 ЦК України підлягають стягненню з особи, що спричинила шкоду. Відповідно до вимог ст.. 22, 23, 24, 26-1, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі ,відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а саме витрати на лікування потерпілого, шкоду, пов'язану з фізичним знищенням транспортного засобу, а також моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ст.. 128 КПК України, ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого та ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА ТАС» матеріальну шкоду у розмірі 33413,13 грн., з них 6775,98 грн. - вартість ліків, 26637,15 грн. - вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля від ДТП.
Суд вважає доведеним відповідними квитанціями, чеками витрати на придбання ліків на суму 6541,42 грн., на решту суми надані чеки поганої якості і з них неможливо встановити як суму, на яку вони видані, так і на який товар. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ 110303» дз НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження від ДТП підтверджена висновком судової авто товарознавчої експертизи на суму 26637,15 грн. Зазначені суми підлягають стягненню з ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА ТАС», оскільки, як встановлено у судовому засіданні автомобіль «ВАЗ 2103» дз НОМЕР_1 застрахований у Нікопольській філії ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА ТАС» (поліс № АС/ 3500090).
Крім того, потерпілий зазначає, що йому завдано і моральну шкоду, яка пов'язана з тривалим лікуванням, сильним фізичним болем, втратою нормального способу життя, незручностями, пов'язаними з травмою. Моральну шкоду він оцінює у 30000 грн. Суд вважає доведеним, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він відчувала фізичні та душевні страждання внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень, тривалий час лікувався, відчував сильний фізичний біль, втратою нормального способу життя, незручностями, пов'язаними з травмою, з тим, Тому, враховуючи на підставі ст.. 23 ЦК України тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ступень вини обвинуваченого, глибину душевних страждань потерпілого, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає необхідним позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю. Оскільки, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню з ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА ТАС» 5% вартості лікування, тобто 327,07 грн., решта підлягає стягненню з обвинуваченого, тобто 29672,93 грн., т.я. саме він на підставі довіреності керував автомобілем і внаслідок його дій сталася ДТП.
Речові докази по справі відсутні.
Витрати на проведення експертизи стягненню не підлягають, оскільки відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України, а відповідно до ч.4 ст. 122 КПК України експертам сплачується винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком. З матеріалів провадження вбачається, що експертизи по справі проводили експерти експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України при виконанні своїх службових обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч.1 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 4250 (чотири тис. двісті п'ятдесят) грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА ТАС» на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, 33178 (тридцять три тис. сто сімдесят вісім) грн.. 57 коп., з них - 6541,42 грн. - витрати на лікування, 26637,15 - витрати за пошкодження автомобіля, у відшкодування моральної шкоди 327 (триста двадцять сім) грн.. 07 коп., а усього 33505 (тридцять три тис. п'ятсот п'ять) грн.. 66 коп., у задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 29672 (двадцять девять тис. шістсот сімдесят дві) грн.. 93 коп.
Речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1